Від 1 серпня всіх, хто не укладе договори з комунгоспом ВП ХАЕС, будуть «відрізати» від водогону!

15 червня відбулася зустріч представників міської влади та Хмельницької АЕС з мешканцями вул. Снігурі, що у садибній забудові міста.

Накал пристрастей спричинило погодинне відключення питної води у садибній забудові міста.

Прикро, що градус людського гніву підвищували й деякі представники міського депкорпусу. Предметно на запитання людей відповідали міський голова Олександр Супрунюк, начальник комунгоспу ВП ХАЕС Сергій Сніщук та інші

«Мешканці садибної забудови міста, які до 1 серпня не укладуть договір з комунгоспом ВП ХАЕС, будуть «відрізані» від водогону», – наголосив Сергій Сніщук, начальник комунгоспу ВП ХАЕС, під час зустрічі з мешканцями садибної забудови міста. Проте градус народного гніву був таким, що його мало хто почув – тож будуть рознесені й індивідуальні попередження.

водогынЩо ж спричинило невдоволення? Сергій Сніщук пояснив, що мешканці садибної забудови міста, користуючись в повній мірі питною водою, яку комунгосп ВП ХАЕС постачає їм через водогін, «забувають» за неї платити. Так, на час проведення зустрічі лише шестеро мешканців вул. Снігурі уклали договір з комунгоспом ВП ХАЕС на постачання питної води, а 45 чоловік лише розпочали цей процес – взяли технічні умови. Натомість у начальника комунгоспу є інформація, що спритні «господарники» вночі поливають свої городи дармовою водою. Ймовірно, тут є доля правди, адже споживання питної води в садибній забудові міста влітку, порівняно із зимовим періодом, зросла в півтора рази. Тож комунгосп ВП ХАЕС обмежив постачання питної води мешканцям садибної забудови міста: вода є лише від 08 год. до 22 години.

Скільки ж коштує переведення питання у правове поле? Наведемо нехитру калькуляцію: виготовлення технічних вимог – 405 грн., вартість лічильника – 200 грн., кубічний метр холодної води, згідно з тарифом, – 5,6 гривні.

Фахівці переконують, попри солідний вік водогону (близько 30 років), якість

води, що надходить до мешканців вулиць Снігурі, Солов’євської, Старонетішинської, Млинової відповідає санітарним нормам. Натомість самі споживачі стверджують, що зранку після нічного відключення живильна волога потрапляє до них з іржею.

Бідкалися люди, що напір води у водогоні недостатній – вода не доходить до кінця вулиці. Вимагали від влади вжити заходів – прокласти додаткові труби. Натомість міський голова Олександр Супрунюк наголосив, що мешканці садибної забудови нераціонально використовують воду – поливають городи, наповнюють питною водою ставки. Зрештою і люди не приховували, що взимку, коли цілі використання інші – і напір хороший, і води достатньо.

До чого ж апелюють мешканці садибної забудови міста? Вони стверджують, що перший міський голова І. Гладуняк обіцяв для них воду безкоштовно! Що ж вони мають натомість? Відсутність води у криницях. Нетішинці переконані, що вода зникла через будівництво ставка-охолоджувача для ХАЕС. Вони обурені: чому мають платити за виготовлення технічних умов, коли мешканці багатоповерхівок не несли цих витрат. «Можливо, міська влада візьме на себе частину видатків на виготовлення технічних вимог?» – шукали вони компромісу.

Депутат міської ради Юрій Максимчук пояснив, що шляхом перемовин і так пощастило максимально здешевити цю суму. Зрештою, сьогодні нічого немає безкоштовного.

Для того, щоб укласти договір, інформує С. Сніщук, потрібно прийти у кабінет №5 комунгоспу ВП ХАЕС, довідки за тел. 6-26-61.

Міському голові Олександру Супрунюку довелося реагувати на закиди містян, що влада нічого не робить для мешканців садибної забудови міста. Він назвав суми, вкладені у цю частину Нетішина. Проте й тут була недогода: дорогу по вул. Снігурі відремонтували – машини «гасають», дітей не пустиш гуляти. Є проблеми зі встановленням «лежачих поліцейських». Олександр Супрунюк відзвітував, що днями представник Хмельницькобленерго вимагав затвердити графік відключення електроенергії в садибній забудові м. Нетішина. Відстояли, не затвердили.

Є переконання, коли буде воля усіх сторін конфлікту – буде вирішена й проблема питної води у садибній забудові міста.

Леся Ліщенко, «Нетішинський вісник»