дюсш4 30 років комплексній дитячо-юнацькій спортивній школі.

 

 

 

 

ГОРДІСТЬ СПОРТИВНОГО НЕТІШИНА

ШКОЛА ЧЕМПІОНІВ
Атомна станція ще добудовувалася, коли у грудні

ОЛІМПІЙСЬКІ ЧЕМПІОНИ
Пундик Галина – фехтування Пекін, 2008 р.
Жовнір Ольга – фехтування   Пекін, 2008 р.

ЧЕМПІОНИ ЄВРОПЕЙСЬКИХ ІГОР
Жовнір Ольга фехтування – Баку, 2015 р.
Комащук Аліна – фехтування   Баку, 2015 р.

УЧАСНИКИ ОЛІМПІЙСЬКИХ ІГОР
Недашковська Дар’я – фехтування Афіни, 2004 р.
Штурбабін Олег фехтування – Афіни, 2004 р.
Бойко Дмитро фехтування – Лондон, 2012 р.

ЗАСЛУЖЕНІ МАЙСТРИ СПОРТУ УКРАЇНИ
Дмитрук Олена – пауерліфтинг, Штурбабін Олег – фехтування, Бабійчук Дмитро – самбо,
Бойко Дмитро – фехтування, Скрипка Тетяна – пауерліфтинг, Пилипчук Юрій – самбо,
Задворний Руслан – самбо, Пундик Галина – фехтування, Жовнір Ольга – фехтування, Васильчук Іван – самбо, Комащук Аліна – фехтування.

ЗАСЛУЖЕНІ ПРАЦІВНИКИ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ
Штурбабін Валерій Вікторович
Штурбабіна Ольга Каральтдинівна
Балаян Станіслав Араратович

дюсш2ЗАСЛУЖЕНІ ТРЕНЕРИ УКРАЇНИ
Горохов Геннадій Васильович – самбо
Рижук Сергій Олексійович – пауерліфтинг
Штурбабін Валерій Вікторович – фехтування
Штурбабіна Ольга Каральтдинівна – фехтування
Цисарук Віталій Миколайович – фехтування
Штурбабін Вадим Валерійович – фехтування
Моцюк Володимир Володимировч – футбол
У спортивному відношенні Нетішин унікальний.

Де ще на карті нашої країни знайдеш місто з такою кількістю населення, у якому б зросли дві олімпійські чемпіонки, 11 заслужених майстрів спорту, 20 майстрів спорту міжнародного класу, 60 майстрів спорту. Понад 130 медалей різного

гатунку вибороли місцеві спортсмени тільки на офіційних змаганнях світового і європейського рівня. Переможцями та призерами європейських і світових чемпіонатів серед дорослих та молоді неодноразово ставали заслужені майстри спорту Руслан Задворний, Дмитро Бабійчук, Юрій Пилипчук, Іван Васильчук, Олег Штурбабін, Дмитро Бойко, Аліна Комащук, майстри спорту міжнародного класу Дмитро Пундик, Олександр Торчук, Євген Аулов, Станіслав Конопацький.
На І Європейських іграх у Баку влітку минулого року Нетішин був представлений чотирма спортсменами – фехтувальницями А. Комащук і О. Жовнір та самбістами Д. Бабійчуком і І. Васильчуком. І тепер до Олімпіади в Ріо-де-Жанейро у складі збірних команд України готуються кілька місцевих спортсменів.

СПОРТИВНА БАЗА АТОМНИКІВ
Кузнею спортивних талантів безперечно треба вважати місцеву комплексну дитячо-юнацьку спортивну школу первинної профспілкової організації Хмельницької АЕС ДП НАЕК «Енергоатом» (голова – М.В. Гук).
Протягом останніх п’яти років КДЮСШ ППО «ХАЕС» (директор – В.Л. Кравчук) постійно входить до числа переможців Всеукраїнських конкурсів-оглядів, випереджаючи школи провідних обласних центрів країни. У 2011 році за підсумками Всеукраїнського огляду-конкурсу з розвитку олімпійських видів спорту нетішинці посіли перше місце серед усіх спортивних шкіл України, а з 2010-го постійно входять до трійки призерів у Всеукраїнському огляді-конкурсі на кращу постановку роботи спортивних шкіл ФСТ «Україна». З 2004 року їм нема рівних серед спортивних шкіл у Хмельницькій області.
У чому ж феномен школи?
Гучна слава нетішинського спорту народилася не на порожньому місці. Вона почала формуватися ще у вісімдесятих роках, під час зведення атомної станції, у трудовому колективі будівельників АЕС, а підвалини її закладали вчителі фізичного виховання місцевих шкіл і професійно-технічного училища. Центром розвитку спорту та підготовки атлетів поступово став колектив фізкультури атомників.
«Ми приділяємо велику увагу фізкультурно-спортивній роботі на підприємстві, – відзначає Михайло Гук. – Це – важливий елемент соціальної політики компанії НАЕК «Енергоатом» і її відокремленого підрозділу «Хмельницька АЕС». Адже саме на базі спортивного комплексу «Енергетик» займаються фізкультурою та спортом не лише працівники атомної електростанції, а й усі охочі мешканці міста. Ми усвідомлюємо, що здоров’я людини – питання державної уваги, і вирішувати його потрібно комплексно, в тому числі розвиваючи дитячий спорт».
На атомній електростанції (генеральний директор – М.С. Панащенко) створено своєрідний цех змістовного дозвілля та відпочинку. Утримання спортивного господарства: Палацу спорту, плавального басейну, стадіону, комплексу спортивних залів і майданчиків повністю перебуває на балансі роботодавця і на це витрачаються значні кошти.
Проведення спортивно-масової та оздоровчої роботи з працівниками АЕС та мешканцями міста покладено на СК «Енергетик», директором якого є заслужений працівник фізичної культури та спорту України» С.А. Балаян. А залучення дітей і підлітків до занять фізичною культурою та виховання спортивного резерву забезпечує Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа. Колектив фізкультури і школа підпорядковані первинній профспілковій організації атомної електростанції, яка й фінансує їх діяльність.

ШКОЛА ЧЕМПІОНІВ
Атомна станція ще добудовувалася, коли у грудні

ШКОЛА ЧЕМПІОНІВ
Атомна станція ще добудовувалася, коли у грудні 1985 року Хмельницька обласна рада профспілок прийняла рішення про створення у Нетішині дитячо-юнацької спортивної школи на базі спортивних споруд міста. На початку нового року було проведено перший набір учнів. В основному це були діти, котрі бажали займатися футболом, легкою атлетикою, хокеєм на траві, лижним спортом, шахами, а перші тренування проводилися просто неба та у спортивних залах шкіл. 1 червня 2003 року школа була реорганізована у комплексну ДЮСШ ППО «ХАЕС».
Зараз у нетішинській КДЮСШ працюють відділення боксу, волейболу, гандболу, дзюдо, кікбоксингу, легкої атлетики, плавання, самбо, фехтування, футболу, в яких навчаються 987 юнаків та дівчат. Наймолодшим спортсменам, тим хто пізнає ази плавання, по шість років, найстаршим, які навчаються у ВНЗ, – за двадцять.
Першим директором закладу було призначено М.І. Трофимчука. У різні роки на цій посаді працювали – Г.В. Бабаева, О.Л. Недашковська, В.В. Штурбабін.
Безумовно, головна цінність школи – це її кадри: двадцять один тренер. За 30 років тут пра¬цювали сім заслужених тренерів України: Геннадій Горохов, Сергій Рижук, Віталій Цисарук, Володимир Моцюк, Вадим, Валерій та Ольга Штурбабіни. Згодом Валерій і Ольга Штурбабіни отримали звання «Заслужений працівник фізичної культури та спорту України». Дивовижно, як в одному невеличкому колективі водночас зібралося стільки талановитих тренерів-педагогів! Це і фахівці старшого покоління – Г. Горохов, подружжя Штурбабіних, С. Шершень, А. Грушин, В. Мазуров, О. Каспаров, О. Краснов, В. Моцюк, Л. Коробчук. І молоді тренерські кадри, котрі накопичу¬ють досвід і вже мають певні успіхи, – С. Кузьмінчук, В. Возний, А. Олійник, І. Сумін, Н. Самурай, М. Чухмарова, С. Ткачук, Р. Шпак, М. Грушин.
Більшість з наставників колись працювали вчителями фізичного виховання у школах міста, а потім перейшли на тренерську роботу до спортивної школи, маючи знання з педагогіки, методики, власне бачення профільного виду спорту.
Двадцять восьмий рік працює у спортшколі заслужений тренер України Геннадій Горохов. Колись молодий тренер, приїхавши на Поділля після закінчення Тульського педагогічного інституту, і розпочав історію нетішинського самбо та дзюдо. Саме тоді у спортивній школі було відкрито відділення боротьби.   Першими   торували шлях до медалей світового та європейського гатунку його вихованці: Р. Задворний, Ю. Пилипчук, Д. Бабійчук, І. Музика, І. Васильчук, С. Оніщук, Р. Ріпа, С. Пилаєв. Чотирьом з них – Р. Задворному, Ю. Пилипчуку, Д. Бабійчуку, І. Васильчуку, присвоєно звання заслужених майстрів спорту. Ще двоє вихованців – майстри спорту міжнародного класу, а більше тридцяти – майстри спорту. Зараз на відділеннях самбо та дзюдо навчаються понад 170 юнаків.
Мають певні успіхи на міжнародних та Всеукраїнських змаганнях і вихованці відділень пауерліфтингу, легкої атлетики, волейболу, плавання, гандболу.

ФУТБОЛЬНІ ЗІРКИ
Одним з перших вихованців відділення футболу, яке у вісімдесяті роки очолював тренер М. Телебей, був юний Віталій Косовський, в майбутньому знаний гравець збірної України та київського «Динамо».
Тато і мама Віталія в ті роки працювали на будівництві атомної станції і не мали власного житла у місті, тож хлопчику щодня доводилося добиратися на тренування за десять кілометрів з сусіднього Острога. Він виявився наполегливим і талановитим, і незабаром його запросили до футбольної команди прфесіоналів, а потім і до київського «Динамо». Зараз Віталій Косовський працює дитячим тренером у прославленому колективі і виховує молоде покоління українських футболістів.
Нетішинці уважно слідкують  за футбольною кар’єрою ще одного свого земляка Валерія Федорчука, котрий нині перебуває у складі команди «Динамо» Київ. Сподіваємося, що з роками і з нього виросте гарний тренер,  на це є підстави. Валерій став ініціатором і спонсором проведення у рідному місті дитячого футзального турніру. На власні кошти закуповує для переможців кубки, медалі, спортивну форму, календарі та солодощі. Турнір став традиційним, минулого року проводився вп’яте.
Більше десятка вихованців відділення футболу грають зараз у професіональних командах в Україні та за кордоном. Неодноразово нетішинські юнаки перемагали у Всеукраїнських юнацьких і дитячих турнірах.  2000 року вибороли звання чемпіонів Всеукраїнського клубу «Шкіряний м’яч» і представляли Україну на міжнародному дитячому турнірі на призи фірми «Данон». 2015 року у Франції двома складами вибороли золоті і срібні медалі ще в одному світовому турнірі.

ФЕХТУВАЛЬНА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
У фехтувальному світі Нетішин називають не інакше, як столицею української шаблі, а натхненником успіхів вважають Валерія Вікторовича Штурбабіна. У дитинстві Валерій захоплювався багатьма видами спорту – боксом, легкою атлетикою, плаванням, боротьбою самбо, але згодом зупинився на фехтуванні. Закінчив Бакинський інститут фізкультури і, ще будучи спортсменом, почав працювати дитячим тренером.
Коли переїхав до Нетішиніа, у місцевій спортивній школі була вакансія тренера з плавання. Майже рік Валерій Вікторович готував юних плавців, і досить непогано, а одного разу запропонував керівництву відкрити відділення фехтування. На щастя, у середній школі вчителем словесності тоді працювала майстер спорту з фехтування Олена Недашковська, дружина гендиректора електростанції, і їй вдалося переконати чоловіка допомогти втілити цю ідею у життя. У 1992 році відділення фехтування у Нетішинський спортивній школи було відкрито. Олена Недашковська кілька років пропрацювала там тренером і зробила внесок у виховання майбутніх зірок спорту, а її донька Дар’я була першою учасницею Олімпійських ігор серед нетішинців.
Нині Юрій Олександрович Недашковський є президентом ДП НАЕК «Енергоатом», і в успіхах спортсменів-атомників є його вагомий внесок.
Тренування юних фехтувальників проводилися у шкільному спортзалі після закінчення уроків, а пізніше їм виділили невеличкий зал у підтрибунному приміщенні стадіону. Через два роки у таких скромних умовах кільком вихованцям, серед яких були і сини Валерія Вікторовича – Вадим і Олег, вдалося стати майстрами спорту і «засвітитися» на юнацькому чемпіонаті країни.
У 1998 році нетішинці, котрих зарубіжні спеціалісти за юний вік ласкаво називали «дитячим садком Валерія Штурбабіна», дебютували на міжнародній арені. На чемпіонаті світу серед юніорок Дар’я Недашковська виборола срібну медаль, у фіналі поступившись майбутній олімпійській чемпіонці американці Маріель Загуніс. З того часу вже не було світових і європейських турнірів, з яких подоляни не поверталися б додому без нагород.
А найгучніший успіх очікував Валерія Вікторовича у 2008 році: на Олімпійських іграх у Пекіні жіноча шабельна збірна України, яку він очолював, сенсаційно виборола золоті медалі. У складі тієї команди були і дві вихованки нетішинської спортивної школи – Галина Пундик та Ольга Жовнір. Дівчата стали справжніми героїнями українського спорту, а тренер отримав світове визнання.
У чому секрет тренерського успіху Штурбабіна?
В одному з багатьох інтерв’ю Валерій Вікторович коротко відповів на це питання: «Треба дуже любити свою справу».
Після повернення з Китаю дівчат зустрічали усім містом. До речі, Нетішин – єдиний населений пункт в Україні, де мешкають п’ять заслужених майстрів спорту з фехтування, а три члени родини Штурбабіних мають звання заслужених тренерів країни. До цього, ще одинадцять майстрів спорту міжнародного класу й тридцять – майстрів спорту. За популярністю у місті фехтування – спорт № 1, і тренери тут давно не ходять по школах, запрошуючи дітей до секції. Тут інша проблема – як потрапити до секції.

ЮВІЛЕЙ І НОВІ ЦІЛІ
Дванадцять років нетішинську школу очолює почесний працівник фізичної культури і спорту України Валерій Леонідович Кравчук. Майже з дня заснування школи працює заступником директора Г.В. Бабаєва, сімнадцять років на посаді ще один із заступників – С.Л. Горохова. Обидві – професіонали своєї справи.
«Дуже пишаюсь нашим дружним колективом і всім щиро вдячний за порозуміння та співпрацю, – каже Валерій Леонідович. – Особлива подяка керівникам атомної електростанції та профспілкової організації, без допомоги котрих були б неможливі наші успіхи у роботі».
Нинішнього року школа відзначає тридцятирічний ювілей. Пишатися колективу школи є чим: це звання, медалі і кубки, здобуті на міжнародних і Всеукраїнських змаганнях, олімпійські, світові та європейські чемпіони, заслужені майстри спорту, майстри спорту міжнародного класу, дружний тренерський колектив. Але головне досягнення школи -тисячі нетішинських юнаків і дівчат, залучених за ці роки до занять фізкультурою та спортом…

http://www.xaec.org.ua/