yayaya В 2016 році в Нетішині, як і в багатьох містах України, запровадили громадський бюджет.

Але чергову громадську ініціативу в Нетішині перетворили на фарс, так само як і сервіс Електронних петицій, який перетворився на мильну бульбашку, адже на сьогодні з 67 нетішинських петицій повністю були  виконані вимоги лише двох! Те саме стосується і активного сервісу Дефектів ЖКГ на «Розумному місті» – згідно з даними сайту з 226-ти заявок виконано лише 22 відсотки, що призвело до суттєвого зменшення активності містян.

Усе нижче викладене свідчить про одне: нетішинську громаду не чули, не чують і не бажають почути!!!

Ідея громадського бюджету дуже гарна, адже таким чином до розподілу частини кошів місцевих бюджетів долучається громадськість. У вересні, на 17-й сесії, депутати затвердили «Положення про громадський бюджет»,  і вже з 1-го жовтня протягом місяця приймалися проекти від нетішинців.

Перед початком прийняття проектів начальником фінансового управління виконавчого комітету міської ради Валентиною Кравчук було проведено дві зустрічі з мешканцями міста, на яких доведено до присутніх суть ідеї, адже саме Валентина Федорівна була ініціатором та розробником положення про громадський бюджет. Вона запевнила, що всі проекти, які є актуальними та реальними до виконання, будуть винесені на розгляд громади  міста шляхом голосування, та у разі набрання відповідної кількості голосів в обов’язковому порядку будуть реалізовані. Одночасно В.Кравчук запевнила, що думка певних осіб міськвиконкому не матиме впливу на допущення чи недопущення поданих проектів до голосування.

Взагалі в Нетішині заклали досить великі кошти на реалізацію проектів містян – більше 2-х млн грн. Наприклад, у Хмельницькому для цього виділили лише 1 мільйон!
На 1 листопада 2016 р. всього було подано 11 проектів, що для нашого міста, зважаючи на скорочені терміни ознайомлення громадськості з такою можливістю та майже відсутністю реклами, було зовсім непогано.

p1410111

p1410112

p1410113

З 11-ти проектів, поданих на розгляд, 7 було розроблено за підтримки або самими членами Самооборони і стосувалися вони конкретних проблем нетішинців, більшість з яких депутати від Самооборони до того вже намагалася вирішити, направляючи відповідні депутатські звернення.

Це були проекти: «Відновлення асфальтного покриття на в`їзді в дитячий садочок №2 «Казка», «Облаштування нової пішохідної доріжки між будинками Варшавська, 17 та 21, повз ЗОШ №4», «Будівництво нового пішохідного містка на дачі через річку Горинь у районі міського  стадіону», «Облаштування нової пішохідної доріжки поруч з будинком Варшавська, 23», «Новий ігровий дитячий майданчик за адресою Варшавська, 15», «Нові дитячі ігрові комплекси за адресами: Варшавська,  17,19» та «Відновлення тротуару в районі будинку по Незалежності, 9, поруч із зупинкою автобусів та магазином «Андріївський».
p1380282Наболіла і довготривала проблема була висвітлена Сахнюком Сергієм щодо зупинки магазин «Андріївський»  в останньому проекті. Мова йшла про те, що у  дощову погоду  при значних опадах та  при таненні снігу взимку, на ділянці тротуару утворюється  велика калюжа, обійти яку  не можливо. Це створює значні незручності для мешканців Нетішина і особливо працівників ВП ХАЕС, які щодня сідають в станційні автобуси на цій зупинці. Переписка Сергія  з міським головою та ЖКО з даного питання тягнеться з 2013-го року, але реальних результатів не було, і щоразу йому відповідали, що заплановано виконати ремонт цієї ділянки, але віз і нині там. І ось Сергій зробив спробу вирішити це питання через громадський бюджет.

p1380285

 

trotТакож болюча проблема була висвітлена Інгою Камозіною в проекті нової пішохідної доріжки поруч з будинком на Варшавській, 23, адже він був зданий ще 2004-го року. Однак, до цього часу так і не облаштована пішохідна доріжка від зупинки станційних автобусів до  пішохідного переходу поруч зі згаданим будинком. Всі 12 років мешканці навколишніх будинків вимушені переходити вулицю в недозволеному місці, оскільки дійти до пішохідного переходу просто немає можливості.

 

Як бачимо, починалося все дуже гарно, але… знову закінчилося все, як завжди.

Далі детальніше про те, як міська влада в особі міського голови Олександра Супрунюка,   вкотре знехтувала думкою громадян та сплюндрувала навіть таку гарну ініціативу, як громадський бюджет.
Всі подані проекти були опрацьовані відповідними структурними підрозділами виконавчого комітету міської ради на предмет реальної можливості їх реалізації та відповідності їх «Положенню про громадський  бюджет». Всім  проектам були надані  попередні ПОЗИТИВНІ висновки з окремими невеличкими зауваженнями.  Останнім органом,  що повинен був вирішити, які проекти допустять до загальноміського голосування, а які ні, була робоча група, створена розпорядженням міського голови.

Вже на першому засіданні робочої групи  8 листопада, де був присутній і я (як виявилося, в якості вільного слухача), стало зрозуміло, що склад цієї групи був сформований міським головою «під себе». Незважаючи на те, що я заявив раніше про своє бажання бути в складі групи від громадськості та  бюджетної комісії НМР, і як автор одного з проектів, мене в неї не включили. Так само до складу групи не включили громадського активіста Руслана Рудомського, який подавав відповідну письмову заяву, і сам був розробником одного з проектів. Найцікавіше, що і я, і Руслан, все ж були в чорновику розпорядження міського голови, але в кінцевому варіанті нас звідти викреслили. Взагалі до складу групи не включили ЖОДНОГО автора з 11-ти поданих проектів, в кого можна було б поцікавитися змістом їхніх проектів.
Адже після подання проектів, принаймні, зазначених вище у статті, жодного разу представники відповідних структурних підрозділів виконавчого комітету не зверталися за уточненнями чи роз`ясненнями до авторів.

Тяжка праця робочої групи.

До складу групи з 16-ти осіб потрапили представники виконкому, а також 7 громадських активістів,  більшість з яких лояльні до міського голови, причому четверо з яких (Сергій Рижук, Олександр Третьяк, Сергій Форсюк, Борис Козела)  взагалі не з’явилась на засідання! Декотрі з представників виконкому були задіяні в попередньому дослідженні проектів, тому розуміли про що йде мова на засіданні, що не скажеш про декількох представників громадськості у робочій групі.

dsc06938

Загалом засідання, на якому були присутні 11 чоловік, нагадувало звичайний фарс,  адже деякі члени робочої групи взагалі не бачили змісту поданих проектів і голосували, керуючись лише  висловленою схвальною або негативною думкою міського голови.

До речі, зауважу, що жоден нетішинець не мав змоги ознайомитись з повним змістом проектів на сайті міської ради, оскільки там були розміщені лише їх назви!

Споглядаючи, як робоча група намагається обговорювати проекти, які деякі члени групи побачили тільки на самому засіданні, і які напевно в очі не бачили «Положення про Громадський бюджет», я як автор одного з проектів, був шокований та безмежно обурений. Яким чином ці люди могли щось вирішувати? І що вони вирішували? В переважній  більшості голосувань, якщо міський голова підтримав проект –  всі голосували ЗА, якщо він був проти –  всі голосували ПРОТИ!

Кожен з авторів, перед тим, як подати проект на розгляд, повинен був знайти 15 однодумців, взяти в них паспортні дані та підписи! Виходить, що 11 «членів» робочої групи вирішували долю проектів, під якими підписалися мінімум 15 містян, і які отримали  попередні позитивні висновки щодо реальної можливості їх реалізації!

11 «бюрократів» вирішували долю громадських проектів – подавати їх на голосування громади чи ні!  Ці люди, на чолі з міським головою Олександром Супрунюком, знехтували громадою, бо саме вона САМА повинна була обрати при подальшому голосуванні, який проект потрібен Нетішину, а який ні!

Взагалі, на реалізацію громадських проектів, на 2017 рік була закладена сума орієнтовно в 2,3 млн грн (з урахуванням перевиконання бюджету міста за 9 місяців 2016р). І майже на таку суму були розраховані всі 11 проектів. Отже, взагалі не було сенсу знімати проекти з голосування. І присутня Валентина Кравчук одразу запропонувала: «Ми зараз ставимо все на голосування. Потім, якщо мешканці міста підтримають проект 50 особами або більше, тоді проекти будуть профінансовані. Не комісія визначає, а мешканці голосами визначають».

Отже, у підсумку з 11 проектів робоча група «зарубала» 5.

Яким же чином 5 проектів потрапили до «корзини»? Обговорювали їх по одному, і робоча група голосувала, виставляти проект на загальноміське голосування чи ні. Хоча ще раз нагадаю – всі проекти отримали попередні позитивні оцінки щодо їх реалізації та відповідності Положенню про Громадській бюджет, і сума коштів, необхідна для їх реалізації, не виходила за загальну суму, передбачену громадським бюджетом. Отже, робоча група могла б направити всі проекти на розгляд громади, і самі нетішинці визначили б, потрібен той чи інший проект. Але сталося по іншому.
Міський голова одноосібно вирішив долю кожного проекту, спонукаючи членів робочої групи проголосувати саме так, як йому потрібно.
Все дуже просто – більшість проектів (7 з 11) була написана «Самообороною» та її прихильниками і стосувалася покращення інфраструктури міста. Але ж «Самооборона» як кістка в горлі у міського голови, і потрібно було «помститися», не зважаючи ні на що.

znyati-z-golosuvannya-proekti
Отже, щойно розгляд дійшов до проекту Миколи Даховника по встановленню нових ігрових майданчиків у дворі будинку на Варшавській, 15, одразу почались «проблеми». Міський голова заявив, нібито там вже планують встановити майданчики, тому цей проект не потрібен! «Я  вважаю, що зараз такої потреби немає. Це моя позиція. Я вважаю, що це питання ми достатньо закрили… Тому ще добавляти, ми так ніколи не закінчимо цей процес», – підсумував міський голова. Те саме стосувалося і наступного проекту по нових майданчиках на вул.Варшавській, 17,19 Олексія Угаріна.

Знову міський голова забажав все вирішити за нетішинців, які зібрали підписи, і мали бажання отримати нові ігрові комплекси в своїх дворах. Адже саме для цього і потрібен громадський бюджет, щоб  звичайні містяни мали змогу приєднатися до розподілу маленької частини великого нетішинського бюджету!

Взагалі засідання нагадувало монолог міського голови переважно про його плани розбудови міста, висловлювалися його позиції по кожному проекту  і пропозиції проголосувати. Члени робочої групи мовчки підтримували позицію міського голови, не вникаючи ні в зміст проекту, ні в суть його реалізації!

Зарубали і наступний  проект про облаштування пішохідної доріжки повз будинок на Варшавській, 23.  Я пояснив присутнім, що через недобудований тротуар багато мешканців Варшавської, в тому числі діти, повертаючись зі школи, вимушені переходити дорогу в недозволеному місці. Адже будинок побудували , а тротуар ніхто не доробив.
На що міський голова вже перейшов усі рамки, та звинуватив мене  в лобіюванні інтересів «свого» мікрорайону Варшавська та «своїх» виборців».

«Таке враження, що ви понаписували проекти там, де тільки ви ходите і водите своїх дітей в садочок. Там де ви живете...», – наголосив міський голова. «Можливо, ми розробимо загальний проект на все. Там багато чого на Варшавській не зроблено. Я пропоную питання з цими доріжками винести  на слідуючий рік  і УКБ зробити проект доріжок, там де є проблеми.  А не піарити тут свій район», – висловився О.Супрунюк.

На що я відповів, що я особисто подав один проект із семи, ще два написали члени «Самооборони», решту подали громадяни, котрі звернулись до нас за допомогою. І кожен з проектів підписали 15 мешканців району, яким дуже важливі порушені в громадських проектах питання.

Ось так, заводячи рака за камінь, знову завернули і цей проект і відволікли увагу від проблеми. А питання: ХТО ЗАВАЖАВ МЕРУ розробити подібний міський проект і виконати роботи з відновлення інфраструктури Варшавської за 2 роки його перебування на посаді міського голови – залишається риторичним!

p1380288Така сама риторика прозвучала при обговоренні проекту про відновлення тротуару поруч із зупинкою станційних автобусів біля магазину «Андріївський». Зауважу ще раз, що автор проекту Сергій Сахнюк переписується з міською владою з цього приводу ще з 2013 року, і щороку отримує відписки про те, що капремонт тротуару запланований на «наступний рік». Він направляв колективне звернення працівників ХАЕС вже напряму до мене, і я направляв депутатське звернення з цього приводу на КП «Благоустрій» та «ЖКО».

Але далі відписок справа не пішла, і роботи в цьому році ніхто не виконав. Отже, пан Сергій спробував вкотре вирішити це питання – вже через громадський бюджет, але… його проект міський голова знову «завернув» за допомогою «підконтрольної» робочої групи до кращих часів. Виходить що ви, станційники та звичайні нетішинці, так і ходіть по калюжах, чекаючи своїх автобусів. І нічого, панове,  що саме ви є головними наповнювачами нетішинського бюджету, ви почекаєте, бо є інші справи.

 Наприкінці “неробоча” робоча група обрала лише 6 проекті з 11, які були виставлені згодом на голосування громади.

podani-na-golosuvannya-proekti

Підсумуємо.

Наостанок на засіданні я виступив з заявою у підтримку громадського бюджету і захисту прав нетішинців: «Я взагалі не розумію, навіщо ми затвердили «Положення про громадський бюджет», розповсюдили містом інформацію про нього. Ми передбачили більше 2-х млн грн на його реалізацію. Громадяни написали проекти,  зібрали підписи та бажають щось змінити в своєму житті. І не треба зважати на прізвища авторів, бо ми всі є громадянами міста. Адже громадський бюджет був прийнятий, щоб залучити громадян, щоб вони активніше включалися в життя міста».

 

Юрій КАМОЗІН