yayaya20Мені випала нагода відвідати тренінг “Де шукати місцеву корупцію”, організований Інститутом масової інформації в Києві. 

В столиці я отримала відповіді на питання: як формується місцевий бюджет, як контролювати роботу комунальних підприємств, де шукати “зраду” в системі публічних закупівель ProZorro тощо.

Розповім про основні моменти, які почула з уст  тренера Інституту політичної освіти Олександра Солонтая- розповідає на сторінках “Посту громадського контролю” депутат фракції “Самооборони”  у  нетішинській міськії раді Олена Матросова

“Якщо у вас перевиконання бюджету, ваша влада погано працює!”

Як виявилось, я була єдиним депутатом у компанії журналістів. Тож мала на меті не лише дізнатися, як викривати корупцію, але й як її попередити у міській раді.

Олександр Солонтай зізнався, що йому довелося бути “у моїй шкурі” – поєднувати депутатство та журналістику. Як я дізналася згодом, після серії викривальних статей про реальний стан справ у міській раді, він навіть був побитий перед входом у під’їзд свого будинку…

byudzhЗдається, парадоксальна річ. Перевиконання бюджету настає, коли доходи перевищують видатки. Але копнімо глибше – невже наші доходи більші, ніж кількість проблем, куди слід було б виділити гроші?

“В Україні жоден місцевий бюджет не може бути профіцитним, адже проблем у кожному місті стільки, що й найкращий  бюджет не впорається. І, якщо у видатки бюджету не заклали всі потреби, значить, поганий менеджмент. Наприклад, у Дніпрі аварійний міст, а мер каже, що у них бюджет профіцитний. Звичайно, закрили очі на купу сфер, і виходить, що номінально бюджет профіцитний, а базові потреби не вирішені”, – так критикував місцеву владу тренер.

Задача мерії – інвестувати, а не накопичувати гроші

Він продовжив: “У Хмельницькому, де я нещодавно був, хвалилися, що

вони поклали кошти на депозит. Я запитав: “Навіщо?”. Це замість того, щоб поремонтувати об’їздну дорогу, щоб, відповідно до їхньої стратегії, зробити Хмельницький транзитним містом? Якщо кошти кладуться на депозит, це абсурд. Єдиний виняток, якщо влада вирішила накопичувати якусь велику суму на купівлю чогось важливого. Гроші потрібно не тримати, а витрачати на вирішення проблем. А для цього слід грамотно планувати витрати”.

Часті зміни до бюджету – неприйнятні

Часте внесення змін у бюджет, за словами експерта, є неправильним. Бюджет має бути добре спланованим, і зміни до нього приймаються лише у випадку непередбачуваних ситуацій. Наприклад: “Багато місцевих рад схвалили бюджет на 2016-й рік, як того вимагав Бюджетний кодекс, до 24 грудня включно,  але в ніч на 25 грудня Верховна Рада ухвалила закон про державний бюджет, в якому поклала на міста обласного значення фінансування ПТУ. Відтак, у січні-лютому 2016-го року довелося повертатися до розгляду місцевих бюджетів на 2016-й рік”. Проте такі випадки – виключення, аніж закономірність. Формування бюджету, за словами О. Солонтая – тривалий процес, який потребує детального аналізу усіх показників та раціонального підходу до планування видатків. Крім того, не забуваймо про громадські слухання, на яких обговорюється проект бюджету. І саме проект бюджету, схвалений громадськістю та затверджений депутатами, має бути основним кошторисом громади на майбутній рік. Авральне внесення змін до бюджету містить велику загрозу маніпуляцій, нераціональних витрат.

yayaya19

Щоб мер не узурпував бюджет, а депутати не стали кнопкодавами

Солонтай розповів, що у багатьох містах складається ситуація, коли мери “беруть бюджет у свої руки” і формують його на свій розсуд. Тобто “ріжуть” бюджетні запити розпорядників, або ж заставляють їх переписувати так, як меру потрібно – щось забрати, щось дописати. Депутатам тут відводиться роль “кнопкодавів”, які лише затверджують бюджет. Тому, за словами експерта, щоб “забрати бюджет з рук однієї людини”, депутатам потрібно ухвалити Бюджетний регламент. Це документ, у якому визначається порядок формування бюджету. В ньому чітко прописані стадії бюджетного процесу, зміст робіт, виконавці, терміни виконання, а також процес залучення громадськості.

“Бюджетні запити приймаються перед початком бюджетного періоду”

Експерт наголосив: бюджетні запити приймаються перед початком бюджетного періоду, тобто, до прийняття місцевого бюджету. Мені було дико про це чути, адже у нас бюджетні запити приймаються круглий рік. Стає зрозуміло, чому часто ремонти покрівель, фасадів та доріг проводяться, коли вже вдарять  перші морози.

Нетішинський мер: “Ви, депутати, ділите землю, а бюджет – це моя компетенція”

Віддамо належне Валентині Кравчук, начальнику фінуправління, яка щороку організовує громадське обговорення проекту бюджету. Тож у громади є шанс подати свої пропозиції.

Інше питання, чи будуть вони враховані. Адже у нас повелася негативна практика – якщо пропозиція мешканця міста чи депутата не співпадає з суб’єктивним баченням міського голови, вона не отримає фінансування.

Наприклад, торік освітою було подано запитів на 14 мільйонів. Серед них 655 638 тис. грн. – на ремонт туалетів та встановлення сантехнічних кабінок у школах №1,2 та НВК. Натомість у контексті змін до бюджету на сесію було винесено виділення 621 тис. грн. на придбання металевих шаф. Якщо сумніваєтеся – запитайте свою дитину-школяра.

Думаю, такої ситуації не виникло б, якби рішення приймалося не одноосібно. Що на цю тему думає міський голова, я дізналася, коли взялась за вирішення  проблеми зі встановлення в одній з 14-поверхівок вантажно-пасажирського ліфта. Цитую О. Супрунюка: “…Тільки я цілісно бачу всю картину розвитку міста. Ви, депутати, ділите землю, але бюджет – це моя компетенція, як виконавчої гілки влади та очільника міста. Депутат  не може перевищувати свої права та без згоди міського голови і за спиною мера виносити якісь свої рішення, бюджетні та інші …”.

Напевно, ми з міським головою читали різні закони. Адже, відповідно до статті 42 Закону України “Про місцеве самоврядування”  міський голова “є РОЗПОРЯДНИКОМ бюджетних коштів, використовує їх лише за призначенням, визначеним РАДОЮ”. І саме до повноважень ради належить затвердження бюджетів, внесення змін до них (стаття 43).

Класифікація депутатів від Солонтая

Маючи досвід спілкування з депутатами різних рівнів, Олександр Солонтай розробив свою жартівливу класифікацію депутатів. Скажімо, “в прольоті” – це коли бюджет вже прийнятий, а депутат згадує, що в нього на окрузі є проблема, але вже запізно (у нас, як не парадоксально, зовсім не пізно, адже щосесії приймаються зміни в бюджет). “Двієчники” – хочуть вплинути на розподіл бюджету під час засідання сесії. “Відмінники” – ті, що до початку бюджетного процесу подали звернення до розпорядників із вимогою включити порушені депутатом проблемні питання в бюджетні запити, і відповідно, до проекту бюджету (я б додала – не забути внести зміни до програми, якщо вашого питання не було передбачено – це вже із власного досвіду).

На жаль, у нашій міській раді не так багато депутатів, які відстоюють свої округи, і вибивають на них гроші. Хто перший спадає на думку, це Юрій Максимчук, Роман Кузів, Юрій Камозін, Михайло Брожик, Олександр Лобода. Про очолювані заклади вболівають Василь Мисько, Валентина Щукла, Іван Михасик. Решті депутатів потрібно активізуватися, і не забувати, чому вони ішли в раду – хіба не захищати інтереси своїх виборців?

Кожен має займатися своїми обов’язками – депутати, як представники громади – розподіляти бюджет, а міський голова – ним розпоряджатися відповідно до того, як затвердили депутати. І головне, не можна сьогодні нехтувати думкою нарешті активної громади, і одноосібно приймати важливі рішення. Щоб наш бюджетний процес не нагадував афоризм: “Міст уже запланований, тепер плануємо річку”