ХАЕС0Оператор усіх діючих атомних електростанції України – компанія “Енергоатом” – мужньо витримала усі стрес-тести, які випали на її долю в 2016 році. Попри тривале блокування рахунків, “Енергоатом” перевиконав план з виробництва електроенергії та здійснив унікальну роботу з продовження термінів експлуатації відразу двох енергоблоків-мільйонників на Запорізькій АЕС.

Однак рішення НКРЕКП знизити тариф з 1 січня 2017 для “Енергоатома” ставить під загрозу виконання нових амбітних планів. 9 грудня Нацкомісія з регулювання енергетики прийняла рішення з 1 січня 2017 року знизити тариф НАЕК “Енергоатом” на відпуск електроенергії на 8,6% – з 51,02 коп./кВт-год до 46,64 копійки/кВт-год (без ПДВ)

“Енергоатом” цього року виробив 54% від усього обсягу електроенергії спожитої в країні

Атомна енергетика є основою вітчизняної енергогенерації та найбільшим виробником електроенергії в Україні – це твердження з року в рік можна почути у виступах вищих керівників держави та побачити в аналітичних матеріалах, присвячених енергетичному сектору країни. Сприймається воно, як звичайна констатація факту, до якого усі давно звикли, ну щось на кшталт того, що Ан-225 “Мрія” є найбільшим літаком у світі. Ну є і є, а як же інакше. На провідне ж місце НАЕК “Енергоатом” в структурі вітчизняного ринку електроенергії ніхто навіть у середньостроковій перспективі зазіхати не збирається. Немає бажаючих тягнути на собі не лише величезну відповідальність за виробництво понад 50% електроенергії, але ще й дотувати всіх навколо, включно із конкурентами, як це робить Енергоатом за рахунок власного невисокого тарифу.

Атомники, тим часом, не те щоб не жаліються, а навпаки долають одну

перешкоду за іншою, продовжуючи забезпечувати українців екологічно чистою електроенергією та нести пікові навантаження в опалювальний сезон. І держава не забуває про свій потужний енергетичний актив, але робить це у трохи дивний спосіб, використовуючи будь яку можливість для того щоб в черговий раз випробувати атомну генерацію на міцність та влаштувати їй новий “стрес-тест”.

яяя1Заблокований, але не зупинений 2016 рік розпочався для оператора українських АЕС – НАЕК “Енергоатом” з блокування рахунків за позовом нікому невідомої фірми “Укрелектроват“. Абсурдність ситуації полягала у тому, що за сумнівною (і це ще м’яко кажучи) заборгованістю у 127,3 мільйона гривень виконавчою службою Мінюсту було заарештовано рахунки та активи найбільшої енергокомпанії України загальною вартістю майже у 200 мільярдів гривень.

В результаті фінансово-господарську діяльність Енергоатома було фактично заблоковано. Внаслідок арешту валютних рахунків Енергоатома були тимчасово призупинені всі платежі за ядерне паливо, ядерні матеріали та вивезення відпрацьованого ядерного палива. І все це тому, що влада вчасно не подбала про створення механізмів, які б унеможливили зазіхання на кошти державної компанії з боку звичайних аферистів. Адже штучно намальований борг перед “Укрелектроватом” існував досить давно, але намаганням стягнути його заважав закон “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” (Закон № 2711-IV), термін дії якого сплив 1 січня 2016 року. Далі почалась незрозуміла тяганина із введенням у дію закону № 3097 “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення розрахунків в паливно-енергетичному комплексі щодо державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”, який мав повністю зняти проблему.

Шляхом титанічних зусиль юристам компанії вдалося врешті решт домогтись від судової системи адекватного рішення щодо зняття з Енергоатома неправомірних претензій та розблокування його рахунків. Але повторимось ще раз – судова тяганина продовжувалась півроку і весь цей час рахунки “Енергоатома” були заблоковані. Уявімо собі якусь іншу енергокомпанію у подібній ситуації: немає сумнівів, що наслідком “блокади” рахунків мало б стати щонайменше падіння виробництва електроенергії у кілька разів, а скоріш за все зупинка більшості генеруючих потужностей. Дивимось статистику “Енергоатома” за цей період: планове завдання з виробництва електроенергії виконано на 100,8%, а за підсумками 11 місяців поточно року цей показник сягає вже 102,2%.

Всього у січні-листопаді 2016 року компанія відпустила в енергоринок 68,4 мільярда кВт-год електроенергії, що дорівнює 54% від усього обсягу електроенергії спожитої в країні. Такий результат неможливо пояснити нічим іншим, як напрочуд ефективною системою менеджменту в атомній енергетиці та ретельним плануванням виробничих процесів.

Тут треба зупинитись і зазначити, що продовження термінів експлуатації енергоблоків атомних станцій, з одного боку є загальносвітовою практикою, вже досить непогано відпрацьованою і в Україні, а з іншого потребує величезного комплексу заходів з модернізації та заміни обладнання блоків з метою забезпечення якомога вищого рівня безпеки їхньої експлуатації. Саме належне виконання заходів із забезпечення безпеки є головною умовою отримання “Енергоатомом” ліцензії Державної інспекції ядерного регулювання України на експлуатацію блоків АЕС у понадпроектний період. Енергоатом із цим завданням впорався, ліцензії Держатомрегулювання отримав. І що саме цікаве за 11 місяців 2016 року фактичне скорочення термінів проведення ремонтів енергоблоків склало 43 доби, що дозволило додатково виробити 852 мільйона кВт-год електроенергії.

І що, хтось з атомників отримав за це подяку від перших осіб держави? Отримали, але дещо інше – звинувачення “Енергоатома” у затягуванні ремонтних кампаній на енергоблоках АЕС, які лунали наприкінці літа з боку деяких “експертів”, мовляв дорогоцінне “роттердамське” вугілля згорає, а вони ремонтуються. І це при тому, що українські атомники у 2016 році виконали унікальну за обсягом та складністю роботу з продовження термінів експлуатації відразу двох енергоблоків-мільйонників на Запорізькій АЕС. Збільшуючи потужність Загалом 2016 рік став для “Енергоатома” проривним з точки зору підвищення ефективності роботи енергоблоків АЕС.

южноукраинскЗокрема, 9 серпня на Южно-Українській АЕС в основу бризкального басейну №1, будівництво якого здійснюється в рамках проекту підвищення охолоджувальної  здатності Ташлицького ставка-охолоджувача, було покладено перший кубометр бетону. Втілення проекту, що передбачає спорудження 5 бризкальних басейнів, комплексу споруд для заповнення та підживлення водойми-охолоджувача, а також струменеспрямовуючої споруди в акваторії водосховища, дозволить уникнути втрат виробництва електроенергії через високу температуру циркуляційної води в спекотні літні місяці.  Після завершення будівельних робіт, на які відводиться 3 роки, додатковий річний обсяг виробництва електроенергії складе від 547 мільйонів кВт-год (за консервативним даними) до 2 мільярдів 549 мільйонів кВт-год за максимальними розрахунковими оцінками.

У 2016 році Енергоатом та корейська компанія Korea Hydro & Nuclear Power (KHNP) підписали Меморандум про взаєморозуміння з метою розширення взаємодії в ядерно-енергетичній галузі, одним з головних напрямків цієї співпраці задекларовано добудову енергоблоків №3 і №4 ХАЕС та реалізацію проекту “Енергетичний міст Україна – Європейський Союз”. Реалізація проекту “Енергетичниий міст “Україна ЄС” дасть можливість для розширення пропускної здатності енергосистеми України та створить умови для її інтеграції в європейську енергосистему ENTSO-E.

хаес5У 2016 році енергоблоки Хмельницької АЕС досягнули найвищого коефіцієнта використання встановленої потужності (КВВП) серед вітчизняних АЕС. Перший енергоблок станції за перше півріччя 2016 року має 100,7 % КВВП.  Такий показник є свідченням того, що блок не зупинявся у міжремонтний період через якісь проблеми, на ньому не було порушень правил ядерної та радіаційної безпеки, і він не впливав негативно на навколишнє середовище.

На фінальну стадію вийшли роботи над будівельними конструкціями в рамках реалізації Проекту розширення відкритого розподільчого пристрою ВРП-750 Запорізької АЕС. У подальшому ВРП-750 ЗАЕС буде підключено до повітряної лінії електропередач “Запорізька АЕС – підстанція “Каховська”, що дозволить поліпшити електропостачання низки південних областей України, а також збільшити видачу потужностей ЗАЕС.

яяя4

Завдяки введенню в дію повітряної лінії 750 кВ “Рівненська АЕС – підстанція “Київська” наприкінці 2015 року, Рівненська АЕС у лютому поточного року вийшла на максимальний рівень використання встановленої потужності – 2835 МВт.

раес

Відтак можна казати, що незважаючи на створення штучних проблем “Енергоатом” зробив усе від нього залежне для наближення остаточного вирішення проблеми так званих замкнених потужностей на вітчизняних АЕС. Звісно, завершення усіх відповідних проектів залежить від своєчасного та достатнього фінансування, закладеного в тарифі на відпуск електроенергії, який встановлює для Енергоатома Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Остання про це здається не завжди пам’ятає, але про це трохи нижче.

Перемоги на усіх фронтах Серед атомників прийнято називати окремі напрямки роботи з ядерним паливом трохи незвичним для енергетики терміном “фронт”. Так відповідно до атомного “сленгу” фабрикація свіжого ядерного палива – це передній фронт, тоді як поводження з відпрацьованими паливними збірками – називають заднім фронтом. Так ось, у 2016 році Енергоатом досяг суттєвих перемог на обох цих фронтах.

На початку листопада року що минає Колегія Державної інспекції ядерного регулювання України (ДІЯРУ) схвалила висновок державної експертизи ядерної та радіаційної безпеки стосовно Попереднього звіту з аналізу безпеки Централізованого сховища для відпрацьованого ядерного палива (ПЗАБ ЦСВЯП). Таким чином, Колегія підтвердила, що проект ЦСВЯП відповідає вимогам з ядерної та радіаційної безпеки.

Виступаючи на Колегії, президент НАЕК “Енергоатом” Юрій Недашковський зазначив необхідність прискорення розгляду питань, пов’язаних із будівництвом  ЦСВЯП. “Технології та проектні рішення, обрані для будівництва Централізованого сховища, відповідають міжнародним вимогам до поводження з радіоактивними матеріалами та забезпечують надійне і безпечне зберігання відпрацьованого палива з українських АЕС. Техніко-економічне обґрунтування ЦСВЯП пройшло державну екологічно експертизу і отримало позитивні висновки. На сьогодні всі організаційно-правові питання стосовно будівництва Сховища вирішені. Зволікання з початком будівництва Сховища спричинить подальші фінансові втрати для України, тоді як введення його в експлуатацію суттєво підвищить енергетичну безпеку держави”, – підкреслив Юрій Недашковський.

Для тих хто не в курсі нагадаємо, що через відсутність власного сховища, Україна змушена кожен рік витрачати близько 200 мыльйонів доларів на оплату послуг з вивезення та переробки відпрацьованого ядерного палива (ВЯП) на території Росії. Контракт на будівництво ЦСВЯП між Енергоатомом і переможцем відповідного тендеру -компанією Holtec Internatinal – був підписаний ще у 2004 році, проте з ряду причин, у тому числі через зміну політичної кон’юнктури, проект довгий час був фактично заморожений. Реальна робота за цим проектом відновилася у 2014 році. І ось 2016 рік приніс довгоочікуваний прорив – будівництво ЦСВЯП має врешті решт розпочатись у першому кварталі 2017 року.

2016 року паливо Westinghouse було вперше застосоване на найбільшій в Європі Запорізькій атомній станції – паливні касети ТВЗ-WR було завантажено до активної зони її п’ятого енергоблока.Ще більш відомий широкому загалу напрямок роботи Енергоатома зі зміцнення енергонезалежності держави – кваліфікація ядерного палива американсько-японської компанії Westinghouse на енергоблоках українських АЕС. До цього паливо Westinghouse використовувалось лише на ЮУАЕС, де зараз воно експлуатується на енергоблоці №3.

З 24 листопада на другому енергоблоці ЮУАЕС триває планово-попереджувальний ремонт, під час якого в активну зону реактора цього енергоблоку буде також завантажено ядерне паливо Westinghouse. Замість післямови Це дійсно знакові події, адже впровадження палива Westinghouse на українських АЕС на всіх етапах натикалася на серйозну протидію з боку РФ, як монополіста на українському ринку ядерного палива, а за часів президентства Януковича у 2012-2013 рр його виконання було практично зупинено.

южноукраинск

Сьогодні Україна має гарантовану можливість збільшення у разі будь-яких форс-мажорних обставин обсягу альтернативних постачань ядерного палива для забезпечення ним усіх 13-ти українських енергоблоків з реакторами ВВЕР-1000. У 2016 році Енергоатом працював над виконанням ще багатьох цікавих проектів, серед яких були заходи з імпортозаміщення обладнання (в першу чергу російського) та послуг для вітчизняних АЕС та одночасний розвиток співпраці із європейськими партнерами.

Компанія підтвердила високу фахову підготовку персоналу АЕС та світовий рівень безпеки українських атомних енергоблоків. Так, Рівненська АЕС стала першою серед атомних станцій світу, на якій відбулась так звана обмінна партнерська перевірка, здійснена експертами Паризького центру Всесвітньої асоціації операторів, що експлуатують атомні електростанції (ВАО АЕС, WANO), за результатами якої було відзначено високий рівень культури ядерної безпеки на станції, та значний вклад в її зміцнення з боку співробітників станції.

Продовжувалось виконання заходів Комплексної програми підвищення безпеки українських АЕС. 2016 рік став для атомників настільки ж складним, наскільки й продуктивним і здається є усі підстави з оптимізмом дивитись у 2017-й, відзначаючи 22 грудня професійне свято – День енергетика.

Але держава в особі НКРЕКП має власне бачення розвитку компанії і позитивним його важко назвати. 9 грудня Нацкомісія з регулювання енергетики прийняла рішення з 1 січня 2017 року знизити тариф НАЕК “Енергоатом” на відпуск електроенергії на 8,6% – з 51,02 коп./кВт-год до 46,64 копійки/кВт-год (без ПДВ) при тому, що план виробітку електроенергії на наступний рік завищено у порівнянні з поточним роком щонайменше на 1 млрд кВт-ч. Ось такий подаруночок отримали атомники до свят. І як за такого тарифу виконувати інвестиційне проекти? Можливо в НКРЕКУ переконані, що пройшовши у 2016 році випробування на стійкість, “Енергоатом” довів, що його можна і ще “трохи підгрузити” – витримає.

Але в умовах супер дефіцитного (адже він і цього року був дефіцитним) тарифу компанія вочевидь буде змушена згортати не лише проекти розвитку, але й вкрай важливі заходи із забезпечення енергетичної безпеки держави. З огляду на те, що тариф для атомників може бути переглянутий на початку наступного року лишається надія, що ситуацію буде виправлено хоча б із запізненням. Нам же лишається подарувати атомникам пару діаграм, які могли б стати гарною прикрасою на новорічну ялинку в офісі “Енергоатома”. Ці різнокольорові “кульки” чудово демонструють, чим є атомна генерація для вітчизняної енергетики і для кожного українського споживача електроенергії. Антон Лосєв
Детальніше читайте на УНІАН: http://economics.unian.ua/energetics/1692412-podarunok-dlya-energetika-abo-yak-energoatom-u-2016-rotsi-stres-testi-prohodiv.html