Хто винен у смерті пацієнта, розбирається поліція та прокуратура

яяя4До редакції звернулася пані Анна, донька померлого в лікарні 65-річного ліквідатора аварії на ЧАЕС Геннадія Дьячука. Жінка у смерті батька звинувачує нетішинських лікарів.

Вона запросила журналістів “Надзвичайних новин” з телеканалу ICTV, аби надати цій історії розголосу, а також звернулася до поліції та прокуратури, щоб покарали винних. Жінка вважає: якби лікарі провели ретельний огляд батька при поступленні та належно цікавилися його станом, він би був живий.

За останні півроку Геннадій Дьячук тричі лежав у лікарні – в листопаді, лютому та березні. Лікував трофічні виразки на ногах. Після нетривалого полегшення хвороба поверталась, а з часу останньої госпіталізації додалися ще й болі у спині та задишка.

яяя5Тож після великодніх свят Геннадій Олександрович знову збирався лягати в лікарню. 18 квітня вранці вони з донькою Анною мали їхати на таксі, проте чоловікові раптово стало зле, тому мусили викликати “швидку”.

Їх доставили у приймальне відділення. Викликали хірурга Віктора Доманіцького, який, зі слів родини, глянувши на виразки, сказав, що це не його пацієнт, а дерматолога. І пішов. “До нас години три ніхто не підходив. Батько стогнав від нестерпного болю. Я звернулася до головного лікаря Василя Пословського, який зателефонував Доманіцькому, аби той вжив якихось дій”, – розповідає донька померлого Анна.

Прийшла дерматолог Наталія Маслова, оглянувши хворого, сказала, що його потрібно госпіталізувати та знімати запалення.

Геннадія Дьячука направили в хірургію, сказали, що в терапії немає місць. У нього  взяли аналізи крові та сечі, поміряли тиск, зробили кардіограму.

Анна згадує: “Коли батька поклали в хірургію, ми підходили до лікарів і просили, щоб його оглянули. Проте ніхто не підійшов. Попри це, в історії хвороби з’явилося призначене лікування завідувачем терапевтичного відділення Валентиною Кіращук. Вона його не оглядала, лише у приймальному з коридору заглянула зі словами: “Я знаю цього діда”.

Другого дня ввечері батько вже не міг ходити. Коли, йдучи до туалету, він упав, медсестри ще й накричали на нього».

Дружина пана Геннадія, Анна Степанівна, розповіла: “20 квітня з 8 ранку до 9 вечора я була з ним. Чоловікові було погано і він майже увесь день спав. З лікарів до нього ніхто не підходив, ввечері прийшла медсестра дати таблетки “від тиску”, хоча тиск ніхто не міряв. Поміряла лише після того, як донька мало не з криком змусила її це зробити”.

Зі слів рідних, після таблеток Геннадію Олександровичу стало гірше, очі закочувались, язик западав. Прибіг черговий лікар і чоловіка забрали в реанімацію. Там він прожив 45 хвилин…

“Я вражена байдужістю лікарів. Чоловік мучився, а його навіть не подивились, не дали знеболююче. Хірурги свою роботу робили – лікували йому ноги. Також ми вдячні лікарю-реаніматологу, який вийшов до нас, пояснив, що в чоловіка відмовили нирки, і якщо через два дні запрацюють, житиме. Додав, що ця проблема в нього давно. А йому і справді останнім часом боліла спина, може то боліли нирки”, – додає Анна Степанівна.

“Навіть зараз лікарі не можуть впевнено назвати причину смерті. Тому що його ніхто не обстежував. В. Кіращук сказала, що тато помер через трофічні виразки, В. Пословський – що через набряк легень, В.Доманіцький – через серце.

Могли хоча б підійти, оглянути, сказати по-людськи, що з ним. Чому не зробили рентген? Виходить, що лікар Кіращук призначила лікування по тих даних, коли він лежав попереднього разу. І взагалі, в історії не вказано, хто був “лікуючим” лікарем”, – каже донька.

Жінки нарікали: коли Геннадій попереднього разу лежав у лікарні, йому ставало дедалі гірше. Його тоді на три дні перевели в реанімацію, потім у хірургію. І хоча стан чоловіка не покращився, через 5 днів його виписали зі словами: “Він кричить і заважає іншим хворим”.

“В.Кіращук не хотіла його брати. Казала, що в неї ні в той момент, ні коли ми прийшли знімати сюжет з журналістом, не було у відділенні місць. Але журналістка наполягла

піднятися у відділення, де виявилося 13 вільних ліжок. Вона попросила журнал виписок, але лікар його не показала, – говорить згорьована донька. – Тато так чекав першого дня народження мого синочка, і лише тиждень не дожив. Пам’ятаю, як лікарі сміялися, що він кричить, ніби йому так подобалося. Це ж не у них боліло! Коли проводжали батька в останню путь, я йому пообіцяла, що доб’юся покарання для винних. Написала заяву в поліцію. Там відкрили кримінальне провадження за статтею 115 “Умисне вбивство”, з зазначенням “Природня смерть”. Після сюжету на ICTV підключилась і прокуратура. Нам кажуть, щоб готувались до суду. Я впевнена, що ми не одні постраждали від лікарської помилки чи байдужості. Тому була б вдячна, якби люди підтримали мене в боротьбі проти системи”.

Ми звернулися до головного лікаря Спеціалізованої медико-санітарної частини м. Нетішина Василя Пословського, проте поки іде службове та кримінальне розслідування, він відмовився від будь-яких коментарів.

Тож чекаємо на результати розслідувань, про які неодмінно повідомимо читачів.

P.S.

Анна Дьячук просить всіх, хто стикався з подібними випадками чи мають інформацію, яка допоможе у встановленні справедливості, телефонувати (096) 909-79-12.

Олена МАТРОСОВА (джерело Пост громадського контролю)