захисники фотоНаші захисники заслуговують більшого, аніж банальне вручення медалей

У влади відсутня совість, а в людей – культура, – йдеться у публікації Посту громадського контролю.

Фото Виконавчий комітет Нетішинської міської ради.

Зазвичай наша газета не висвітлює міські культурні заходи. Причини об’єктивні: соціальна концепція нашого ЗМІ, недостатня для охоплення всіх подій періодичність виходу газети та обмежена кількість сторінок. Тож про концерт до Дня захисника України точно не збиралася писати, та й присутня на ньому не мала бути.

Але події розгорнулись зовсім по-іншому. За хвилин сорок до концерту зателефонували місцеві козаки, вітали зі святом та запросили на урочистості. Мій син, якому ще немає чотирьох, зачувши про концерт, почав збиратись на «козацьке свято». Таким чином все заплановане відклала на потім та похапцем повела малого на урочистості в Палац культури.

Фото Виконавчий комітет Нетішинської міської ради.

Вітали захисників чужою мовою та «годували» обіцянками

«Покаявшись» після нещодавнього скандалу з російською мовою в обласній раді, який закінчився для нього каретою швидкої допомоги, директор ВП «ХАЕС» Микола Панащенко вітав захисників України: «… паздравляю всєх с етім праздніком…».

Міський голова Олександр Супрунюк приніс на урочистість свою улюблену фішку – чергову обіцянку надати АТОвцям та «афганцям» земельні наділи під будівництво.

«Я обіцяю, те, що я обіцяв, до кінця року основна частина учасники АТО і «афганці» отримають земельні ділянки. Ми виходимо на фінішну пряму з цими питаннями, я сподіваюсь, що з початку листопада приступим до безпосередньо розподілу земельних ділянок», – пафосно проголосив з трибуни нетішинський очільник.

Від виконкому мер вручав захисникам грамоти та нагрудні знаки. Щоб їх отримати, на сцену до дужого, кремезного міського голови та його ошатних помічниць частина АТОвців після пройденого пекла війни, піднімались з великими фізичними зусиллями, чіпляючись руками за поручні стільців.

А це свідчить про те, що воїни-захисники потребують неабиякої фінансової підтримки на поправку здоров’я, лікування та реабілітацію.

Зі спогляданням на вольові та мужні обличчя солдат, як ніколи, приходить усвідомлення, що їхнє підірване здоров’я, а подекуди й покладене на вівтар України життя – це наше мирне небо, наші теплі оселі, наше сите сьогодення та чисті очі наших дітей, у яких немає «зафотографованої» на все життя війни.

Концерт був видовищний, та глядачі – щезли

Фото Виконавчий комітет Нетішинської міської ради.

Колективи та солісти Школи мистецтв, Палацу культури, Будинку дитячої творчості, самі АТОвці та учасники Школи бойового гопака підготували гарний концерт. Моя зазвичай непосидюча дитина з цікавістю споглядала усі номери – тож об’єктивнішого глядача годі пошукати.

Були на концерті й зворушливі несподіванки – просто на сцені військовий Андрій Бондарець зробив пропозицію руки і серця своїй коханій Тетяні.

Фото Виконавчий комітет Нетішинської міської ради.

На жаль, «ложка дьогтю» цього разу була від глядачів – до кінця концерту їх залишилося менше третини, а це говорить про культуру нетішинців, а правильніше сказати – про її відсутність.

Руслана ЧЕРНЮК

Джерело – Пост громадського контролю, №10, жовтень