мер звіт1Звіт нетішинського мера тривав три години

Запитань у містян було аж надто багато, відповіді часто не відповідали реаліям

Деталі про те, як звітував Олександр Супрунюк – у публікації Посту громадського контролю.

21-го лютого нетішинський міський голова Олександр Супрунюк звітував перед містянами за зроблену у 2017 році роботу. У Палаці культури людей зібралося чимало, щоправда, переважав адмінресурс у кращих совковських традиціях. З чиєї вини збори затягнулись аж на три години? Насправді воду в ступі ніхто не товк, але в людей накопичилось запитань до очільника – як маку у маківці. Відповідав – як міг. Тому нетішинці прямували до домівок кожен зі своїми висновками, багато висловлювались про згаяний час та обмінювались епітетами щодо звіту на кшталт: «ганьба», «маячня», «клоунада», «сором»…

Крім того, з початком зібрання було анонсовано два звіти: перший – міського голови, а опісля депутатки обласної ради від Нетішина Наталії Коваль. Проте на другу частину сил у присутніх забракло, люди простували до виходу, а Наталія Михайлівна оголосила, що її звіт буде опублікований у місцевій пресі.

Суха статистика у кольоровому кіно

На «розігрів» присутнім запропонували так звану «відеопрезентацію про роботу різних галузей та сфер життя міста», після якої було обіцяно відповіді градоначальника на запитання із попередніх звернень, з записок, переданих із зали, та «з мікрофона».

мер звіт2

У відеопрезентації йшлося про наступне. Упродовж 2017 року на поточний ремонт доріг та внутрішньодворових доріг міста виділено 750 тисяч гривень. Капітально відремонтовані вулиці Підгірна та Снігурі. Крім того, комунальному підприємству «Благоустрій» виділено кошти на поточний ремонт вулиці Набережної та проспекту Незалежності.

Для перевезення дітей КП «Благоустрій» було закуплено мікроавтобус марки «Форд» на 17 пасажирських місць за 1 млн 250 тисяч гривень. Придбано спеціальний автомобіль марки «КрАЗ» за 2 мільйони 579 тисяч гривень для чистки доріг, посипання піском, підмітання снігу та піску. На території міста облаштовані нові автобусні зупинки.

Медсанчастина вийшла на перше місце в області. Відкрили нове відділення – профілактичне, з метою спростити проходження медоглядів. Було проведено капітальні ремонти будівлі «СМСЧ». Більше трьох мільйонів гривень з місцевого бюджету спрямовано на покрівлю поліклініки, покрівлю стаціонару, ремонт акушерського відділення. На 3,5 мільйона гривень закуплено сучасного обладнання, зокрема, для реанімації – 4 монітори пацієнта, для хірургічного та акушерсько-гінекологічного відділень – 2 операційних столи, для клініко-діагностичної лабораторії – гематологічний аналізатор та аналізатор електролітів, для відділення функціональної діагностики – систему холтерівського моніторування, ехоенцифалограф. Для відділення стаціонару – 4 електрокардіографи.

Проведено капітальні ремонти у навчальних закладах Нетішина. Зокрема, утеплено та оздоблено стіни фасаду ЗОШ №1, здійснено ремонти актових залів та туалетних кімнат ЗОШ №№ 1 та 2, ремонти покрівель ЗОШ №№2, 4 та НВК. Новим обладнанням оснащено спортивні зали, кабінети фізики та трудового навчання кожної зі шкіл. Відремонтовані тіньові навіси в дитячих садках №№6, 7 та 8. Виділено кошти та розпочато реконструкцію будівлі Центру соціальних служб для молоді (колишнього кінотеатру) під будівлю позашкільного закладу – Будинку дитячої творчості.

Вдруге в Нетішині проведено міжнародний фестиваль «Енергофест». Закуплено нову сцену для проведення міських заходів.

За рахунок залучення коштів обласного бюджету здійснено капітальний ремонт фасаду Палацу культури. Виділені кошти на закуплення комп’ютерної техніки в заклади культури та поновлення бібліотечних фондів.

«Агенцією місцевого розвитку» подано 21 грантову заявку, з яких 3 отримали позитивну відповідь.

Вперше проведено економічний форум та відзначено платників податків.

Видані ордери на дві квартири та 12 ліжкомісць.

Відкрито швейний цех Рівненського льонокомбінату, завдяки чому нетішинці отримали нові робочі місця.

Учасникам АТО надається земля, матеріальні допомоги, путівки на оздоровлення, їхні діти мають можливість безкоштовно навчатись у закладах культури та безкоштовно харчуватись у закладах освіти.

Учаснику АТО Андрію Панасюку за кошти з державного бюджету придбано квартиру.

Майже на мільйон гривень були закуплені путівки на оздоровлення обдарованих дітей та дітей учасників АТО.

Виплачені стипендії міського голови обдарованим дітям і молоді міста та провідним фахівцям освіти, спорту і культури на суму 250 тисяч гривень.

Придбано житло для олімпійської призерки Аліни Комащук за 400 тис грн.

Щоправда, без ремарки щодо озвучених здобутків ніяк не обійтись. Скажімо, вибірково озвучені суми витрачених коштів. Не уточнено, за яким саме показником нетішинська медицина на першому місці, оскільки люди масово нарікають на роботу місцевої медсанчастини. Обурені нетішинці і витраченими грішми на неякісну сцену. Нарікають на низьку зарплату у розрекламованому швейному цеху.

За спрямовані з обласного бюджету гроші в першу чергу слід завдячувати обласним депутатам від Нетішина Івану Гладуняку та Наталії Коваль.

Та й про придбання квартири для атовця Андрія Панасюка за державні гроші подбав Іван Гладуняк, а місцева влада переважно ставила палиці в колеса.

«Проблеми міста вирішити неможливо»

З таких слів розпочав звіт очільник Нетішина, та пояснив, що цьому на заваді щоразу нові виклики часу. Потім мова була про позитивну динаміку, а саме: першість по Україні у рейтингу відкритості використання бюджетних коштів e-Data.

«Ми пасли задніх в освіті, в медицині був завал, були проблеми в соцзахисті. На сьогодні ми постійно на перших позиціях», – продовжував міський голова, щоправда, не перелічував ті самі «позиції», тому що саме він мав на увазі, залишилося загадкою.

Далі Олександр Супрунюк взявся за пріоритети на 2018 рік: зосередитись на благоустрої, будувати тротуари, освітлення.

Опісля зажурився, що все нині перекладають на місцеві бюджети, як от, доплати працівникам освіти, пільгові перевезення тощо. Сказав, що на 12 мільйонів не закрита цьогорічна зарплата медикам та освітянам, бо ці кошти спрямували на капвидатки. Проте не вважає це трагедією, бо переконаний, що на кінець року буде перевиконання бюджету і зарплата закриється.

Зупинився міський голова і на вилученнях з міського бюджету до державної казни, торік це було 26 мільйонів гривень. «Найбільше даємо – найменше отримуємо», – нарікав О.Супрунюк. Висловив подяку обласному депутату Івану Гладуняку за посильну допомогу місту, натомість скаржився на нардепа від нашого округу Андрія Шиньковича – тоді як цього року іншим містам виділяв мільйони, на Нетішин спрямував лише 100 тисяч. Мовляв, працювати на громаду потрібно не лише перед виборами. Та наголосив на співпраці з іншим депутатом ВР Юрієм Дерев’янком.

Далі звітуючий перейшов до «блоку запитань», які начебто надходили від нетішинців. Щоправда, формулювання самих запитань ніхто не почув, а міський очільник «пройшовся» по галузях та сферах Нетішина.

Від доброго не вмирають в реанімації

Розпочав О.Супрунюк з медицини та повідомив, що не вдалося відстояти збереження медсанчастини у тому вигляді, в якому вона є. А тому все ж доведеться робити поділ закладу на дві ланки – первинну і вторинну, аби отримати фінансування «первинки». З його слів, багато компліментів доводиться чути з області про наш медичний заклад та головного лікаря Василя Пословського. «Багато зроблено в цьому році. Покращилось харчування. Ми намагаємося забезпечити найнеобхіднішими медикаментами. Реальна економія є за рахунок денного стаціонару. Вирішилися проблеми з нестачею лікарів та медсестер. Все робимо для того, щоб заклад був на високому рівні і в плані обладнання, і надання медичних послуг», – обнадіяв присутніх міський очільник.

терьохінаНа противагу сказаному ошелешила зал жінка, що прийшла на звіт з непоправним материнським горем. Любов Терьохіна розповіла: харчування – одна назва, лікарі нелюдяні, кваліфікація – низька, долікували сина до коми і відправляли з реанімації додому вмирати – щоб статистики смертності у лікарні не було.

Продовжуючи тему «передової нетішинської медицини», містянка нарікала: в медсанчастині немає МРТ, цей апарат дуже потрібний для обстеження пацієнтів.

Щодо останнього міський очільник сказав: «МРТ дороговартісне, коштує мінімум 10 мільйонів. Зверталися підприємці з Луцька, можливо поставлять у нас МРТ».

Тоді як люди душаться від смороду, мер пишається вісімнадцятьма бочками

випалювання фото2Випалювання деревного вугілля – тема, одна з найболючіших у Нетішині, адже люди вже котрий рік потерпають від їдкого чаду, який губить їхнє здоров’я.

Міський голова з цього приводу похвалився «здобутками», мовляв, унаслідок систематичних рейдів на піонербазу його заступника Оксани Латишевої, секретаря ради Олени Хоменко та працівника виконкому Івана Романюка, а також перевірок екологічної служби, відкритого кримінального провадження, підприємці стали «згортатись», «Д.Гордєєв повністю забрав бочки», «усіх бочок на сьогоднішній день – 18».

Однак нетішинці в цьому питанні теж обізнані: бочок саме зараз стало меншати через нерентабельність бізнесу, адже дедалі менше стає дерева для випалювання у печах.

«АртПласт» видворять – і крапка

арт-пласт заставка1Мистецька галерея «АртПласт», що знаходиться на першому поверсі будівлі 220-го гуртожитку, успішно існує в Нетішині уже 20 років. А останніх півроку питання галереї болить нетішинцям, бо міська влада заповзялася виселити музейну оазу із займаного приміщення в непристосоване – балкон Палацу культури. Працівники музею та активна громадськість пручалися такому рішенню мерії, однак питання досі «висить», тому закономірно, що в керманича вкотре запитали про подальшу долю галереї.

А відповідь отримали наступну: «Прошу не спекулювати на цьому питанні. Мистецька галерея не буде ліквідована, зараз розглядається питання про те, аби по можливості надати інше приміщення для «АртПласту», а там компактно розмістити Територіальний центр соціального обслуговування, частина якого розміщується у ЦНАПі та у 220 гуртожитку».

«Постільної білизни і кави в постіль не буде»

собака без лапиТак висловився мер про притулок для бездомних собак, який обіцяє побудувати, але без «забаганок» активістів. З його слів, теперішній притулок знаходиться на приватній території. Наразі вже виділили земельну ділянку під новий притулок, у планах – профінансувати проект споруди. Щоправда, навіть новий притулок буде в змозі прийняти обмежену кількість собак. О.Супрунюк вважає, що опікуватися бездомними тваринами – справа рук активістів та волонтерів, а функція влади – допомагати. Щодо скарг на недобросовісну роботу працівників діючого притулку, відповів: «Треба розуміти те, що ця робота непрестижна і при мінімальній заробітній платі туди не дуже хтось хоче йти».

Аварійний міст: будувати чи чекати лиха

Містяни занепокоєні – міст на дачі через Горинь «висить на волоску». Якщо нічого не робити – будь-якої миті може статись непоправне. А міський голова новий місток ще кілька років тому гаряче присягався збудувати.

Очільник погодився, що проблему потрібно вирішувати, але пояснив, чому це зробити неможливо: «Будівництво ми ще планували у 2015 році, але виявилося, що береги Горині, на яких розташований старий міст, належать атомній станції. Це державна форма власності. НАЕК «Енергоатом» зараз нічого не відчужує».

Із зали пролунало запитання: «А яким чином на вулиці Енергетиків, яка на балансі ХАЕС, міська влада могла ставити опори та проводити освітлення?». Відповідь була, що через договір сервітуту. «То можливо через договір сервітуту можна й міст будувати?», –  не вгавав містянин. Повагавшись, градоначальник відповів: «На Енергетиків – земля, а тут міст – бетонна споруда, тому договір сервітуту неможливий».

Доки кладовище буде «безхозним»?

Іще одна проблема «з бородою», порушена містянами – нове кладовище, яке досі без господаря. Міський голова відповів те, що і завжди: «Кладовище – власність НАЕКу. Є заборона на відчуження державного майна. Але землю під цвинтарем, яка належала облраді, уже передаватимемо «Благоустрою», який зможе його обслуговувати».

ніщаковаГромадська активістка Галина Ніщакова, яка вже тривалий час «трусить владу» за кладовище, не втрималась від репліки: «А захоронення робити на нічийній землі можна? Попередньо влада обіцяла закріпити за кладовищем працівника «Благоустрою». Походив деякий час, а потім йому дали вказівку: «Вже скарг немає, можеш не ходити». Міський голова особисто торік обіцяв, що будуть завезені резервуари з водою. Де вони? На сьогоднішній день у людей на кладовищах ями копають спеціальними пристроями, а ми живемо ще в допотопному часі, копаємо лопатою».

Коли запитують про зарплату – мерові смішно

мер регочеЗарплатою місцевих посадовців нетішинці останнім часом цікавились не один раз, подаючи офіційні запити та отримуючи (або не отримуючи) на них відповіді. Мають право, бо зарплату мерія отримує з їхніх податків. Цього разу теж торкнулися зарплати посадовців.

О.Супрунюк чомусь від таких запитань не в захваті, хоча сам і навчив нетішинців бути прискіпливими, адже до перших своїх виборів на посаду мера на кожному кроці любив твердити, що «мер – це найманий працівник громади».

«Я дуже радий за тих людей, які рахують мої гроші. У нас дуже цікавий підхід. Питання не в мені особисто. Питання в тому, що люди хочуть, щоб їм чесно працювали, хабарі не брали, а зарплати платити не хочуть. Ви найняли міського голову, ви хочете, щоб найманий працівник працював безкоштовно?! Смішно такі питання чути», – висловився очільник, а також назвав свою зарплату чомусь у іноземній валюті – «приблизно 1,5 тисячі доларів у місяць», намагався пояснити, куди діває гроші (хоча цього в нього ніхто не запитував): «їздив у робоче відрядження в Польщу за свої гроші», «купую цукерки, пригощаю в кабінеті гостей», «займаюсь благодійністю» тощо.

Інвестицій – не ждіть

Щоб охопити всі питання, з якими нетішинці прийшли на звіт керманича міста, не вистачить цілої газети, бо їх було – тьма.

-У чому суть реконструкції БДТ? – У нас грандіозний план перевести всі заклади позашкільної освіти: БДТ, КЮТ, Краєзнавчий центр в одне приміщення – за рахунок реконструкції кінотеатру. Таким чином зможемо звільнити перший садочок, завдяки чому розширити художню школу, а також, якщо буде така потреба, відкрити там початкову школу. Об’єкт закінчимо цього року, якщо вдасться залучити кошти з обласного та державного бюджетів. Якщо ні – наступного року.

-Чи буде в Нетішині сміттєпереробний завод? – Є проблема. Технології, які пропонувалися – просто палити сміття, нам не підходять. У нас мало сміття для спалювання. А звозити з округу, і потім у себе захороняти шкідливий шлак – не вихід. Наразі розглядаємо технології сортування сміття.

Цього разу інвестицій мер не обіцяв, нарікав, що не вдався проект на 55 гектарах, що на виїзді з міста, які завдяки «популістам, що закликали до справедливості», будуть роздані атовцям і бюджетникам, і там буде «шанхай»…

Одним словом, все виглядало, як у старій пісні Леоніда Утьосова. Маєток згорів, конюшня – також, кінь здох, чоловік застрелився, «а в остальном, прекрасная маркиза, все хорошо…»…

Руслана ЧЕРНЮК, Пост громадського контролю №2 (110), лютий