мисько фото3Василь Мисько – про Нову українську школу

Молодші учні будуть без оцінок, випускники матимуть фах

Деталі – в інтерв’ю Газета “Пост громадського контролю”.

Старт шкільній реформі дав закон «Про освіту», ухвалений Верховною Радою 5-го вересня 2017 року.

З початком 2017-2018 навчального року 100 шкіл у різних регіонах України в рамках експерименту Міністерства освіти і науки перейшли на новий Державний стандарт початкової освіти Нова українська школа.

«Ми вже маємо перші результати навчання дітей у пілотних школах. І що найважливіше – ми досягли того, що діти хочуть ходити до школи...», –  зауважила міністр освіти і науки Лілія Гриневич.

Освітяни запевняють: відтепер діти не просто зубритимуть та переповідатимуть інформацію з підручника, від них вимагатиметься творчий та нестандартний підхід до вирішення завдань. Змінюються акценти – дитячі голови не наповнюватимуть великою кількістю знань та формул, а вчитимуть дітей застосовувати ці знання на практиці.

Вже з наступного навчального року зміни запровадять у всіх школах країни. Про те, наскільки готовий до нововведень Нетішин, журналісти «Посту громадського контролю» розмовляли з начальником управління освіти Василем Миськом.

Нова українська школа як експеримент

нова школа2

Упродовж року Нова українська школа (далі НУШ, Авт.) діяла в тестовому режимі. Чи готові наразі усі навчальні заклади долучитися до процесу?

– Хотів би сказати, що в суспільстві і в освітньому середовищі вже давно назріло таке відчуття, що треба щось змінювати. Світ стає динамічніший і форми, методи роботи у навчанні наших дітей потребують внесення радикальних змін у саму освітню галузь. Як управлінці, так і, власне, вчителі розуміють, що це справді необхідно. Вчитель відчуває, що те, як подається матеріал, якими формами, методами реалізується навчальний процес – часто не спрацьовує.

Маючи не один рік стажу в освітній галузі, можу запевнити, що ця реформа справді дуже добре організована. На державному рівні готується відповідний фінансовий ресурс, є теоретичні напрацювання, які дають можливість якісно підготуватись до процесу. Передбачається додаткове навчання окремих категорій педпрацівників, перш за все, вчителів, які у наступному навчальному році візьмуть першокласників.

Знаю, що нетішинські школи не увійшли до переліку пілотних, на базі яких тестували НУШ. Як вважаєте, чому?

– Відбір проводився на обласному рівні, думаю, спрацювала територіальна складова – місце розташування наших закладів. Крім того, мабуть, брались до уваги відповідні показники роботи, за якими віддали перевагу іншим школам. Найближчий такий до нас –Славутський  НВК «Успіх». У травні перші пілотні класи завершують навчальний рік, а влітку робитимуться аналітичні висновки та досконалий моніторинг, аби до початку наступного навчального року скоригувати роботу у правильному напрямку.

Яким чином відбувається підготовка кадрів?

– Через інститути післядипломної освіти, було передбачено підготовку тренерів-модераторів, які навчають методистів. Останні освоюють практичний курс щодо досконалого опрацювання самої концепції НУШ і, відповідно, новітніх навчальних програм, форм, методів роботи, і потім у ході тренінгів діляться знаннями з учителями. Від нашого інформаційно-методичного кабінету таку підготовку пройшла методист Маріанна Юрчук. Упродовж кількох останніх місяців вона організовувала роботу з педагогами, які набирають дітей з 1-го вересня 2018 року. Очний формат стартував на базі Славутського НВК «Успіх» у лютому. Відбулися 3 короткотривалі сесії для вчителів початкових класів.

Крім того, Міністерство освіти і науки України передбачило формування відповідного електронного ресурсу EdEra, де забезпечується дистанційний формат навчання. Ми теж, трішки з примусу, дали зобов’язання усім вчителям початкових класів зареєструватися на порталі, аби вони відчули, що їх очікує в плані реалізації нового державного стандарту.

12-річка та набутий фах

нова школа1 Які етапи навчання передбачає НУШ?

– Діти навчатимуться 12 років. Початкова ланка – це 1-4 класи. Середня – 5-9 класи, у яких ставиться акцент на інтересах дитини. Тут вона має зорієнтуватися з допомогою батьків і педагога, що їй цікаво, у якому напрямку рухатися. Старша школа, 10-12 класи – це виключно профільне навчання. По її завершенню дається відповідна спеціалізація і випускник може сміливо працювати або продовжити навчання у виші.

Документ про здобуття фаху видаватиме школа?

– До цього варто готуватись. Мають бути залучені великі державні інвестиції, щоб покращити матеріально-технічну базу. Можливо, буде законодавчо забезпечено формування певних виробничих центрів. У нас чотири зош, одна з яких, теоретично, може буде виключно школою 3-го ступеня. Ще, як варіант – перекласти це завдання на профтехліцей.

Зміни розпочнуться з першокласників

Які новації реалізовуватимуться в перших класах з 1-го вересня?

– У форматі НУШ дитина – це об’єкт, який, залучаючись до освітнього процесу, повинен бути зацікавленим у навчанні. У формах і методах учитель має продукувати певну невимушеність, а процес –  проходити у формі гри. Не потрібно намагатись максимально залучати дитину до вичитування, перечитування, повторювання.

У процесі реалізації нового державного стандарту однією з обов’язкових форм роботи є ранкові зустрічі, під час яких педагог спілкується з учнями у невимушеному форматі, аби вибудувати максимально органічний зв’язок для плідної роботи.

Крім того, ми намагатимемося відмовитися від дзвінків. Тобто, початок, завершення уроку визначатимуться настроєм чи об’єктивною оцінкою педагога спроможності засвоєння дітьми того чи іншого матеріалу.

Приділяється велика увага інтеграції – міжпредметним зв’язкам. Скажімо, вивчаючи математику, знаходимо час і для української мови тощо. Предметність лишається в програмах, але не у класі. Про успішність учнів вчитель говорить лише в індивідуальній розмові з батьками. Батьки є активними учасниками освітнього процесу. Особливо на початковому етапі. Дорослі можуть залучатися як вузькі спеціалісти з певних тем. Такий експеримент цього року ми проводили на базі 2-ї школи – окремі заняття вели батьки.

Як відбуватиметься оцінювання?

– У перших класах взагалі ніякого оцінювання не буде. Все робитиметься в індивідуальному спілкуванні з батьками. І лише для того, щоб знати, наскільки дитина справляється з відповідними завданнями, чи є ріст у напрямку математичного, мовного розвитку, навичок комунікації в середовищі однолітків та з дорослими.

У перспективі, в 3-4 класах, оцінювання передбачається з окремих дисциплін: математики, української мови і природознавства.

А як далі? Середня, старша школа?

– Після 4-х років, гадаю, ми будемо змушені зробити аналітику того, як ми спрацювали, чи все вдалося, що ми маємо в результаті. Думаю, що має працювати формат на кшталт ЗНО (зовнішнє незалежне оцінювання,Авт.). Можливо, це будуть опитувальники, або те, що ми називаємо зрізами, без оцінок, але щоб бачити, що діти дійсно мають гарні навички. Причому, це не лише знання предмету, а й набуті загальні особистісні компетенції, які допоможуть у перспективі дитині ефективно працювати в середній ланці.

Держава зобов’язує, за потреби, забезпечити можливість учням навчатися мовою національних меншин. Чи є така необхідність у Нетішині?

– Перш за все, ми говоримо про російську мову. Останні такі класи ми випустили у 2014 році. Ми вивчаємо це питання, але наразі такої перспективи і потреби немає. Подібних запитів від батьків не було. Якщо будуть – ми готові забезпечити навчання російською.

Про спад успішності нетішинських школярів

На освітянській колегії у жовтні минулого року було озвучено, що рівень успішності наших дітей щороку знижується. Як гадаєте, чому?

– Готуючись до впровадження НУШ, на виробничих нарадах я зобов’язав керівників бути максимально об’єктивними в оцінюванні учнів, аби мати реальний показник з окремих навчальних дисциплін. Можливо, це спрацювало.

Не скажу, що ми разюче знизили показники навченості дітей, тут питання, наскільки ця картина об’єктивна. З метою, власне, об’єктивного виявлення рівня знань учнів Міносвіти пропонує провести незалежне моніторингове дослідження на старті НУШ у форматі PISA (програма міжнародного оцінювання учнів, – Авт.). Це вибірка окремих категорій дітей за допомогою спеціальних програм. Шкода, але Нетішин у цю вибірку не потрапив.

2,5 мільйона гривень на 15 класів

Така потужна реформа, без сумніву, тягне за собою недитячі фінансові витрати. Що в цьому плані гарантує держава?

– Профільне міністерство, посилаючись на постанову Кабміну від 4 квітня 2018 року виділило понад мільярд гривень для забезпечення початку шкільної реформи. Нетішин, як місто обласного підпорядкування, може розраховувати на бюджет співфінансування за формулою 70 відсотків на 30 (райцентри 90 на 10, інші територіальні одиниці 95 на 5 відсотків). Де більша частина – державні кошти, менша – гроші з місцевого бюджету.

На сьогоднішній день ми просили близько 2,5 мільйона гривень на 15 класів виключно на матеріально-технічне забезпечення. Якщо кошти прийдуть, ми їх поділимо пропорційно до кількості класів, які відкриватимуться на 1 вересня у кожному закладі (3 класи в зош №4, 4 – в зош №1, 4 – в зош №2, і 4 у НВК). В середньому на клас виділятимемо від 600-700 тисяч гривень. Заклади мають освоїти кошти за формулою: 40 відсотків – на забезпечення навчального обладнання (навчальні засоби), 40 – на умеблювання навчального середовища (нові індивідуальні парти-трансформери), 20 – на придбання комп’ютерної техніки для вчителя.

– А при садочках перші класи залишаються?

Так. Як і раніше, батьки матимуть вибір, куди віддавати дитину. У садках також створюватиметься відповідне освітнє середовище з урахуванням вимог НУШ.

Держава обіцяє вчителям зарплатню від 9,6 тисяч гривень. Чи реально це?

– Педагогічні працівники, які долучились до експерименту у пілотних школах, вже отримали надбавку за престижність праці у розмірі 30 відсотків до зарплатні. З нового навчального року, думаю, матимемо додаткові методичні рекомендації щодо порядку оплати праці педпрацівникам. Прогнозую, вона зростатиме поступово, адже в масштабах держави це великі кошти. Швидше за все, першочергово надбавку отримають педагоги, які розпочнуть реалізацію НУШ з першого вересня.

Вчителю доведеться або йти в ногу з часом, або покласти заяву

– То, загалом, нетішинські освітяни готові до повноцінного старту реформи?

– У нас немає вибору. Принаймні, вчитель-консерватор, який не хоче змінюватись, залишається зі своїми ідеями і баченням радянської школи, не зможе бути ефективним. Якщо хтось надіється, що це так, реформа – реформою, будемо працювати, як раніше, то треба сказати «до побачення», покласти заяву, і шукати щось інше.

Джерело – Катерина ДРАГАНЧУК, Газета “Пост громадського контролю”, №4 (112)