яяявідповідь на запитання яке часто мені задають.Чому так довго ще з 2012 року я не можу вирішити свою проблему з мінімаркетом «Наш Край»?” – написав  у фейсбуці власник мінімаркету Валерій Преподобний.

“Викладаю коротку хронологію подій навколо мого магазину,кому цікаво.
ДО ВАШОЇ УВАГИ ХРОНОЛОГІЯ ПОДІЙ ПО СИТУАЦІЇ НАВКОЛО МІНІМАРКЕТУ «НАШ КРАЙ».
Розпочалося все в 2012 році, коли моя сестра Ольга Омельчук, будучи мером міста, мала велике протистояння з «регіоналами», які в результаті і зняли її з посади. А я, будучи на той час депутатом міської ради, вимагав зняття з посади директора Торгового центру Миколи Лазарчука у зв’язку з його системними зловживаннями на посаді.

У результаті директор ТЦ Лазарчук на при кінці перебування на свої посаді надіслав мені листа, в якому повідомив мене про небажання продовжувати договір оренди, не вказавши жодної на те причини,чим повністю порушив закон про оренду.

Так мовити помстився. Мої юристи мене запевнили в тому, що цей лист незаконний і суд ми виграємо.

яяя13 Потім його наступник на посаді директора ТЦ, Олег Вознюк (получив цю посаду від регіоналів за «зраду») провів конкурс на оренду означеного приміщення, у якому я навіть не брав участі, а переможцем стала інша торгова мережа.

Проведення «псевдо конкурсу» я оскаржив в суді та вийграв його. Після цього,на той час про регіональна влада зрозуміла, що без застосування адмінресурсу партії регіонів зломити мене їм не вдасться.
Відтоді один за одним ми програли всі суди, спрацював адмінресурс тодішньої партії регіонів. Виселенню магазину завадила згуртованість працівників нашого підприємства та небайдужих мешканців міста, в результаті чого влада пішла на часткові поступки, дозволивши працювати без договору оренди до врегулювання конфлікту.

Потім відбувся Євромайдан, депутати-регіонали та зрадники-депутати з інших партій, які були у них у підлабузниках, «притихли», і питання про виселення більше не піднімалося, але і поновити договір мені бажання в них не було.

За темою – В Нетішині міський голова намагається помститися та завершити справу по закриттю мінімаркету “Наш Край”

Нарешті в 2014 році відбулися позачергові вибори міського голови, і місто очолив Олександр Супрунюк, з яким ми разом пройшли Майдан, но депутати залишились ще ті самі. Я звернувся до нього, щоб врегулювати мою проблему по бізнесу, але він відмовив, мотивуючи тим, що зі старим складом ради це буде зробити непросто. Я тоді з мером погодився.
яяя19Пройшли наступні, чергові вибори, в 2015 році, на яких громада знову обрала мером Супрунюка та вже нових депутатів. Я знову звернувся до мера з проханням, щоб привести у відповідність договір оренди мінімаркету «Наш Край», оскільки вже багато років працюю без договору оренди, при цьому сумлінно сплачуючи орендну плату. Оновлена рада прийняла знову схоже рішення про не виселення мене з приміщення до врегулювання ситуації та було надано доручення протягом трьох місяців знайти шлях вирішення даної ситуації.

Проте мер все відкладав, а я періодично йому нагадував. Нарешті він погодився.

У зв’язку з тим, що юридичний відділ виконкому на той час ще був не повністю сформований, мер дав мені телефон київського юриста від партії «Воля», щоб той перевірив правильність

оформлення проекту рішення по поновленню договору оренди, який мала затвердити рада.

Мій юрист разом із київським доопрацювали документ і його сміливо можна було подавати на затвердження ради. Я приніс цей проект рішення меру в кабінет, і домовились виносити його на наступну сесію. Аж ось через декілька днів дзвонить переляканий київський юрист моєму юристу і запитує: «А ви що, з мером не в одній команді?!». Та розповідає, що Супрунюк на нього накричав і сказав, що ніякого поновлення договору оренди, тільки конкурс і все.
яяя15Тепер все стало на свої місця.

Стало зрозуміло, чому мер затягував вирішення проблеми з орендою мого магазину. Він і не збирався цього робити, як-то кажуть, «блефував». Потім він підступно виманив Євгена Юрчука з посади директора Торгового центру, перевівши його на посаду свого першого заступника з усіма наступними наслідками, та поставив на посаду директора ТЦ депутата Михайла Брожика від партії «Свобода». З того часу все і закрутилося…
З кулуарів мені доповіли, як Олександр Марчук, лідер місцевої «Свободи», розповідав, що «тепер нарешті ми виселимо того Преподобного». Процес розпочався, Брожик подав у виконавчу службу на моє виселення з ТЦ, уявіть, навіть не повідомивши мене про це!
яяяЯ звернувся до ради і все-таки подав на сесію проект рішення, який був погоджений юристом від «Волі», але «зарубаний» мером. Міський голова наполегливо переконував депутатів не голосувати за цей проект, бо він, на його думку, незаконний і буде протест прокурора. До речі, страшилку про прокурора мер і його посіпаки розповсюджували навмисно, щоб депутати засумнівалися. Так і вийшло, рада не підтримала це рішення, а мер переконував мене йти до суду і відстоювати свої права там.
Так як після конфлікту по 3 га лісу з мером я більше не спілкувався, то підійшов до Олени Хоменко, секретаря міської ради, яка також наполягала,щоб я подавав до суду та запевнила, що в суді не будуть мене «валити». Я запитав Хоменко, чи вона не «блефує» і чи мер не буде проти, вона знову ж запевнила мене, що міський голова не зацікавлений перешкоджати мені в суді, і всі хочуть вирішити моє спірне питання в законний спосіб.
У мене не було виходу, як повірити пані Хоменко, тому найняв адвоката в Хмельницькому, який знайшов ще один юридичний вихід із цієї ситуації. А саме: попередній договір оренди не був належним чином припинений у 2004 році, відтак паралельно діяли два договори, в 2012 році один було припинено, а другий продовжує свою дію, через що відсутні правові підстави для мого виселення.
яяяЯ звернувся із заявою до суду, який приймав рішення про виселення, в якій просили визнати наказ про виселення таким, що не підлягає виконанню. Адвокат запевнив, якщо представники влади не будуть заперечувати в суді, тоді рішення буде на мою користь.

Але мер мене все ж таки знову «кинув», як і з «волевським» юристом.

На суд явився новоспечений директор Торгового центру, депутат Брожик, який подав до суду категоричні заперечення щодо дії попереднього договору оренди, тому суд першої інстанції відмовив мені у задоволенні моєї заяви.
Ми подали апеляцію, але адвокат каже, що з такою позицією від влади суд виграти буде непросто.
Апеляція відбудеться 15 травня, у випадку, якщо я програю, найближчим часом виконавча служба почне всіма методами виконувати рішення суду про моє виселення, бо з подачі нашого мера справа знаходиться на контролі аж у Києві.
Якщо коротко,то така історія.”

Фото Валерій Преподобнего.