DSC_2208-3333 (2) (1)Нетішинський храм книги та його хранителі

Нетішинські бібліотеки – це храми книги, одні з найповажніших у місті установ, які мають свою, майже столітню, історію.

Деталі – у публікації Газета “Пост громадського контролю”.

Початок – з комсомольської хати-читальні

Перша масова бібліотека була створена в селі Нетішин у 1924 році, коли діяла комсомольська організація. Комсомольці вели роз’яснювальну роботу серед населення, навчали неписьменних писати та читати, організували хату-читальню в будинку, що належав адміністрації млина. Завідував нею Ясій Шлаль Майорович. З 1950 року цю бібліотеку очолює Надія Дикалова.

У 1954 році відкривається бібліотека у селі Солов’є. Розміщується вона в клубі і нараховує близько тисячі книг. З 1956 року вводиться посада бібліотекаря. Першим штатним працівником стає Лідія Пацаловська.

У 1960 році під бібліотеку відводиться краще приміщення, а на посаду завідуючої призначається Алла Каменєва. Зміцнюється матеріальна база, зростає книжковий фонд, удосконалюється обслуговування читачів.

У 1972 році бібліотеку села Нетішин переводять в адміністративний будинок, де вона займає дві кімнати площею 72 кв.м.

З 1974 по 1978 рік у бібліотеці с.Солов’є працює Ніна Сівак. У 1978 році вона приймає Нетішинську сільську бібліотеку, а в бібліотеці с.Солов’є залишилась працювати А.Каменєва, з липня 1984 року у цій бібліотеці працює Надія Брень.

З 1975 року бібліотеки сіл Нетішин і Солов’є входять до складу Славутської централізованої бібліотечної системи.

Новий відлік – від зведення ХАЕС

У 1977 році розпочинається будівництво Хмельницької атомної електростанції. Першими жителями нового містечка стають будівельники. Для обслуговування їх книгою Нетішинська сільська бібліотека відкриває бібліотечний пункт у двох невеликих кімнатах гуртожитку №1. З читачами працює Тетяна Пацаловська. З серпня 1980 року на базі цього бібліотечного пункту відкривається міська бібліотека. Багато зусиль для цього доклали директор Славутської ЦБС Т.Барахман та секретар парткому УБ ХАЕС А.Третяк.

Книжковий фонд новоствореної бібліотеки вже на кінець 1980 року нараховував 9 тисяч примірників. На початку року бібліотекою користувались 110 читачів, на кінець – понад 1 600! Завідуючою установи призначається Надія Мельничук, бібліотекарем – Тетяна Пацаловська.

Велику допомогу у формуванні фондів, організації обслуговування читачів надали обласні бібліотеки, особливо ОУНБ ім.М.Островського та юнацька бібліотека.

У 1982 році при профкомі будівництва ХАЕС відкривається профспілкова бібліотека, фонд якої складав 2 тисячі примірників. Користувались нею 70 читачів. Очолювала бібліотеку В.Смажна. З березня 1988 року бібліотека переходить у підпорядкування безпосередньо ХАЕС. Штат бібліотеки – 2 працівники: О.Гонтарук та Т.Степанюк.

У 1983 році за сприяння секретаря парткому УБ ХАЕС О.Лапка Нетішинська міська бібліотека переходить у нове приміщення в центрі міста – гуртожиток №220. Наступного року книжковий фонд бібліотеки складав 24 786 примірників, яким користувались 3 627 читачів. Штатних працівників четверо: завідуюча Галина Іляшевич, старший бібліотекар Н.Мельничук, бібліотекарі М.Ріпа та В.Валящук.

У місті виникає потреба у відкритті дитячої бібліотеки. Біографія її починається з вересня 1986 року. Працівники Ольга Косік та Олена Матвійчук накопичують книжковий фонд, а вже в грудні 1986 року її двері відчинились для читачів.

Бібліотека розмістилася в актовому залі гуртожитку №4. Фонд її складав 4 500 примірників і обслуговувалось понад 2 500 читачів.

У 1987 році Нетішинську міську бібліотеку для дорослих переводять у новозбудований торговий комплекс, а бібліотека для дітей переїжджає до приміщення гуртожитку №220. Це дозволило значно поліпшити умови обслуговування читачів. У бібліотеці для дорослих відкривається читальна зала, абонемент та юнацький абонемент. Тут вже обслуговують понад 5 тисяч читачів, а фонд нараховує більше 34 тисяч примірників.

Автономія нетішинських бібліотек

1 квітня 1994 року місто Нетішин, до складу якого увійшли і приміські села Нетішин та Солов’є, стало містом обласного підпорядкування. При міській раді створено відділ культури, який очолив Анатолій Сиваківський. Цього ж року порушується клопотання про відділення від Славутської ЦБС та створення власної Нетішинської міської централізованої бібліотечної системи, днем якої стало 1 січня 1995 року. ЦБС об’єднала Нетішинську міську бібліотеку для дорослих, дитячу бібліотеку, міські бібліотеки №№3 та 4 (в минулому бібліотеки сіл Нетішин та Солов’є). Директором ЦБС призначено Марію Омельчук.

3 1 червня 1997 року розпочинається біографія міської бібліотеки для юнацтва, яка стала п’ятою бібліотекою Нетішинської ЦБС і розмістилася у приміщенні колишнього дитсадка №1. Штат – два працівники. Перші бібліотекарі – Н.Остапчук та А.Надаховська. Тут щорічно обслуговують понад 1 500 читачів.

Комп’ютеризація, Інтернет – все є

Суттєвим кроком у розвитку бібліотек Нетішинської ЦБС стало розширення приміщення читальної зали центральної бібліотеки з вересня 2000 року та придбання нових меблів: стелажів, столів, кафедр, книжкових шаф та комп’ютерної техніки. Під читальну залу було передано приміщення магазину «Дитячий світ», який розташовувався в цій же будівлі.

Нетішинська бібліотека для дорослих стала центральною міською бібліотекою з відділами: обслуговування – завідуюча Алла Білик, організації та формування фондів і каталогів – Стефанія Швець, методично-бібліографічним – методист Наталія Будяківська, провідний бібліограф Олена Кушнерук.

Штат Нетішинської ЦБС складає 18 працівників, з них 13 спеціалістів з повною вищою освітою і 5 фахівців з базовою вищою освітою.

Одне з основних завдань сьогодення – перетворення бібліотек у сучасні інформаційні центри при збереженні їх традиційних функцій.

Намагаючись крокувати в ногу з часом, нетішинські бібліотеки розширюють спектр своїх послуг. Місцеві книгозбірні комп’ютеризовані, забезпечені Інтернетом, систематично поповнюються бібліотечні фонди та здійснюється підписка періодики.

Безперечним успіхом став доступ до електронного урядування, пункт доступу громади до офіційної інформації тощо. Відтепер бібліотеки більш повно реалізують свою функцію інформаційного центру громади.

(Закінчення – в наступному випуску ПГК).

Джерело – Петро ШЕЛЕПАЛО, член Національної спілки журналістів України, Газета “Пост громадського контролю”, березень, №3 (123)