миськоОсвітянська реформа

НОВЕ У НОВОМУ НАВЧАЛЬНОМУ РОЦІ

Шкільну форму відмінили офіційно, оцінки не оголошуватимуть публічно, меню в їдальнях зміниться «за Клопотенком»

Міністерство освіти і науки України декларує чіткі дії освітньої реформи: відміна обов’язкової шкільної форми, нове меню в їдальнях,  непублічне повідомлення оцінок учням, ліквідація дощок пошани, скасування співбесід при вступі в 1-й клас, зміни в ЗНО-2020 з української літератури та інші.

Центральні ЗМІ місяць тому повідомляли про зміни, заплановані на 2019/20 навчальний рік для середньої освіти. Більшість із них відбудеться цього року, але поки тільки у столиці. Коли ж задекларовані нововведення дійдуть до регіонів? Що робиться і що планується в поступі освітньої ланки нашого міста? Говоримо з начальником Нетішинського управління освіти Василем Миськом.

Деталі – у публікації Газета “Пост громадського контролю”.

ШКІЛЬНА ФОРМА ДЛЯ НЕТІШИНСЬКИХ ШКОЛЯРІВ ДАВНО НЕОБОВ’ЯЗКОВА

Рішення Президента України офіційно скасувати обов’язкове носіння шкільної форми є реакцією на петицію, оприлюднену у квітні цього року. Ще у 2005-му нетішинські учні старшої школи й батьки чинили активний супротив до носіння уніформи. Тоді ж рада освітніх закладів міста пішла назустріч «бунтівникам», вирішивши залишити обов’язкове носіння шкільної форми тільки для учнів 1-4 класів.

Василь Мисько двояко сприймає скасування шкільної форми для учнів: з одного боку, уніформа впливає на продуктивність навчання, дає можливість зосередитися на інформації, не думаючи про зовнішній вигляд, дисциплінує, а з іншого – не дозволяє сучасній дитині самовиражатися за допомогою одягу, дискримінує її. Ініціативу президента підтримують у Міносвіти, чиновники декларують: «Наша позиція – форму одягу мають визначати вчителі, учні та батьки». Також з цього приводу висловилася в.о. міністра охорони здоров’я України Уляна Супрун: «Однаковий одяг жодним чином не впливає на показники успішності та відвідуваності учнів, а також не кращим чином впливає на креативність дітей та їхню свободу самовираження».

КЛОПОТЕНКОВЕ МЕНЮ УЖЕ ДЕГУСТУВАЛИ НЕТІШИНЦІ У ЛІТНІХ ПРИШКІЛЬНИХ ТАБОРАХ

Головний освітянин міста каже, що батьки й діти вже не один рік мріють про модернізацію організації харчування у шкільних їдальнях. Дійсно, меню у школі не змінювалося з 1957 року. Але український підприємець Євген Клопотенко, котрий згадує совєцькі шкільні обіди з жахом й огидою, взявся за кардинальні якісні зміни у шкільних стравописах: «Я хочу показати українцям, якою могла б бути наша українська майстерність, якби не прийшов Радянський Союз і не знищив її».

Розроблена ним куховарська книга дає багато рецептів модерних, корисних та недорогих страв. За його, Клопотенковими, порадами у тестовому режимі готували обіди для нетішинських дітей у пришкільних літніх таборах. Учні у захваті. Адже, наприклад, сучасним дітлахам цікавіше з’їсти котлету у формі гамбургера, аніж совєцьку котлету в тісті. Це меню й узяли на озброєння. Та й безпека харчування є важливою. З 1-го вересня цього року набуває чинності низка законодавчих актів, котрі зобов’язують розпорядників та учасників ринку обігу харчової продукції запровадити міжнародну безпекову систему, яка мусить унеможливити захворювання школярів, пов’язані з вживанням неякісних, приготованих з порушенням санітарних норм, харчів. Адже моніторити роботу усіх учасників харчового процесу будуть профільні державні служби, зокрема, Держпродспожив.

У НЕТІШИНІ БУДЕ НОВЕ «ХАРЧОВЕ» КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО

Нетішин приєднався до згаданої міжнародної системи. Наші працівники харчоблоків та адміністратори навчальних закладів пройшли відповідне навчання. Це означає, що діти їстимуть не тільки смачно й різноманітно, а й безпечно, без ризику отримати харчове отруєння. Бо такі випадки раз-по-раз трапляються в країні, у тому числі і в нашому місті. Також Нетішинське управління освіти планує залучити до організації шкільного харчування третю сторону. Розглядається формат створення нового комунального підприємства, котре буде спеціалізуватися на приготуванні не тільки шкільних обідів, а й сніданків та вечер для дошкільнят у дитсадках. Така собі фабрика-кухня, котра доставлятиме готові страви в освітні заклади, а вже там їжу за потреби підігріватимуть і видаватимуть дітям. Такий формат запозичили у Німеччині. Це доцільно, бо усі потужності зосереджені в одному місці, що значно полегшує моніторинг якості продуктів та роботи.

Як варіант, розглядається локація на базі місцевої медико-санітарної частини. Така фабрика-кухня дуже дороговартісна, хоча вона економитиме ресурси в подальшому. А на старті треба вкласти 2 млн евро, тому шукають інвестора. Василь Мисько звернувся до київської інжинірингової компанії із запитом здешевити реалізацію ідеї фабрики-кухні саме у нашому місті.

ОЦІНКА УЧНЯ – ЙОГО ОСОБИСТА СПРАВА

нова школа2Сучасна освітня парадигма акцентує на моральності учня й педагога. Неоголошення результатів навчання учнів на загал має виключити можливість цькування через оцінки. У середній та старшій школі зараз оголошувати на весь клас допускається тільки семестрові оцінки, проміжні – на розсуд учителя. Таке ж правило діє і під час проведення батьківських зборів: учитель не оголошує оцінок учнів їхнім батькам, це слід робити тільки у приватному режимі. Пан Мисько говорить про те, що неприпустимо використання публічного оголошення оцінки учня з виховною метою, з націлом принизити чи присоромити дитину. А піонери Нової української школи вже звикають до того, що оцінка – то є персоніфіковані дані, приватна інформація.

ВІДЗНАЧАТИ ПОТРІБНО НЕ ТІЛЬКИ ТИХ, ХТО ДОБРЕ ВЧИТЬСЯ

Василь Мисько каже, що поки немає офіційних рекомендацій щодо заборони дощок пошани у навчальних закладах. Висіти чи не висіти – вирішує рада школи, у якій на паритетних засадах співпрацюють педагоги, батьки та учні. На думку очільника місцевої освіти, якийсь інструмент для відзначення досягнень учнів і для мотивації інших мусить бути. Можливо, не в такому форматі, як є зараз, але хвалити потрібно обов’язково. І обов’язково усіх діток, котрі своїм талантом і власною працею досягли високих результатів не тільки у навчанні, а й у позашкільній діяльності. Це має бути неухильним залізним правилом.

«ЗЕМЛЯ» КОБИЛЯНСЬКОЇ – ВИРІЗАТИ, «ЗАХАР БЕРКУТ» ФРАНКА – ВСТАВИТИ

Новою програмою ЗНО з української літератури у травні цього року змінено перелік творів, що є обов’язковими для текстуального вивчення учасниками ЗНО-2020. Зі списку забрали 14 та додали 11 творів української літератури. Виключили: «Землю» Кобилянської, афоризми Сковороди, «Марусю» Квітки-Основ’яненка, «Гайдамаки» Шевченка, «Гімн» Франка, «Молюсь і вірю. Вітер грає…» Рильського, «Київ – традиція» Зерова, «Дитинство» Яновського, «Україна в огні» Довженка, «Залізний острів» Гончара, «Як добре те, що смерті не боюсь я» та «О земле втрачена, явися…» Стуса, «Ураїнське альфреско» Ліни Костенко. «Стилет чи стилос» Маланюка. Також «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Мирного можна читати тільки 1 та 4 частини, про інші не питатимуть. Додали наступні твори: «Захар Беркут» Франка, «Камінний хрест» Стефаника, «Valse melancolique» Кобилянської, «У теплі дні збирання винограду…» Рильського, «Майстер корабля» Яновського, «Лебеді материнства» Симоненка, «Наша мова» Голобородька, «Модри камінь» Гончара, «Господи, гніву пречистого…» Стуса, «Два кольори» Павличка, «Уривок з поеми» Маланюка.

Марта СЕРГІЄВА