райониНаші реалії

ЧОМУ НЕТІШИНЦІ ПРОКИНУЛИСЬ У ШЕПЕТІВСЬКОМУ РАЙОНІ?

Все, на що спромігся диванний мер – опитування у фейсбуці

Деталі – у публікації Газета “Пост громадського контролю”

12-го червня Кабінет міністрів поспіхом затвердив список 129 районів замість 490 існуючих в Україні. Відтак у Хмельницькій області замість 20 районів залишається лише 5: Дунаєвецький (146,5 тис мешканців); Камянець-Подільський (203,1 тис мешканців); Старокостянтинівський (183,4 тис мешканців); Хмельницький (470 тис мешканців) та Шепетівський (260,7 тис мешканців).

Зокрема, Шепетівський район включатиме теперішні Шепетівський, Полонський, Ізяславський, Славутський райони та місто Нетішин, яке із нововведеннями втрачає статус міста обласного значення.

Це станеться, якщо відповідну постанову прийме Верховна Рада. Голосування, ймовірно, відбудеться 25 червня. Наразі законопроєкт обговорюється у комітетах ВР. Якщо він буде прийнятий, місцеві вибори у жовтні відбудуться вже у нових районах.

Як мер Нетішина відреагував на такі зміни? Скудними писульками у фейсбуці та окозамилюючим зверненням до державних органів влади.

Славута б’є у всі дзвони

Децентралізація в Україні триває від 2015 року. Розпочалася вона зі створення об’єднаних територіальних громад. Наразі черговий етап – укрупнення районів.

Уже рік як Славутська міська рада б’ється над тим, аби зберегти Славутський район з центром у місті Славута.

Так, вперше чітку позицію у славутській мерії висловили 4-го липня 2019 року – тоді були направлені звернення до Верховної ради, Міністерства розвитку громад та територій, Хмельницької ОДА та Хмельницької облради «Про підтримку Резолюції учасників засідання «круглого столу» щодо обговорення проєкту закону «Про зміну меж районів Хмельницької області». Відповіді досі не отримано.

Далі було близько десятка подібних звернень, на більшість із яких столичні посадовці не відреагували ніяк.

Мовчазна реакція нетішинського мера

сесія 66 мер

Якою була позиція з цього приводу міського голови Нетішина Олександра Супрунюка – невідомо. З тих причин, що він її публічно не висловлював.

Щоправда, під одним із колективних звернень він таки поставив підпис. 20 березня 2020 року було направлене спільне звернення міського голови м.Славути В.Сидора, голови Славутської РДА О.Мельника, голови Славутської райради Л.Радзивілюка, міського голови м. Нетішин О.Супрунюка до Верховної ради, народного депутата О.Жмеренецького, Міністерства розвитку громад та територій, Хмельницької ОДА та Хмельницької облради щодо залишення Славутського району на теренах Хмельниччини. Як результат, отримано відповідь Хмельницької обласної ради, яка вважає за доцільне розглядати та вирішувати питання зміни меж адміністративно-територіальних одиниць після прийняття відповідного нормативно-правового акта та відповідь О.Жмеренецького, що при поділі районів надані пропозиції будуть розглянуті під час прийняття відповідного рішення.

Згодом, 22-го травня, славутчани направили звернення до міських голів Нетішина та Ізяслава, Ізяславської, Білогірської, Славутської райрад, Хмельницької ОДА, Кабінету міністрів, Верховної ради, народних депутатів України від Хмельницької області щодо проведення громадського слухання стосовно входження Нетішинської міської ОТГ, територіальної громади м.Ізяслав до Славутського району та щодо проведення консультативного опитування.

Відповіді не отримано. Отож, нетішинський очільник грав у мовчанку.

Хто від Нетішина був на віче?

9-го червня депутати Славутської міської ради закликають громади Славути, Нетішина, Ізяслава та відповідно районів долучитися до проведення віче «Почуйте думку громад!», вимагають від депутатів обласної ради включити до порядку денного чергової сесії та підтримати питання щодо збереження Славутського району тощо.

Але 12 червня, поспіхом, без публічного обговорення, без урахування думки громад, на яку центральна влада просто не реагує, на позачерговому засіданні Кабмін приймає новий поділ на райони, у якому і Славута, і Нетішин опиняються у складі Шепетівського району з центром у Шепетівці.

Цього ж дня у Славуті на центральній площі проходить віче під гаслом «Почуйте голос громад!», учасники якого висловили позицію щодо збереження Славутського району з адміністративним центром у місті Славута та недопущення знищення органів місцевого самоврядування в Україні.

Від Нетішина було двоє представників: депутат обласної ради Наталія Коваль та депутат міської ради Олена Матросова. Від виконавчої влади – нікого!

Наталія Коваль взяла слово: «Протягом 5 років громади об’єднувалися, отримували фінансову незалежність, мали право самі розпоряджатися своїми коштами, почали впроваджувати багато проєктів, займатися своїми дорогами, залучати інвестиції. Наразі влада намагається урізати повноваження місцевих громад, у першу чергу, фінансові.

Громади заробляють свої кошти, і вони не повинні віддавати їх Києву чи області. Основа незалежності – фінансова незалежність.

Я погоджуюся з позицією Асоціації міст України, що будь-які реформи мають обговорюватися на місцях. Я за те, щоб всі громади залишили за собою свої права, свої повноваження, свої фінанси. Ми на місцях маємо вирішувати, з ким нам об’єднуватися. Тут дуже доречне гасло: «Нічого для нас без нас!».

коваль віче

Нашому кореспонденту Н.Коваль також окреслила власну позицію: «Зміни до територіального устрою можна проводитися тільки після внесення змін до Конституції, Бюджетного кодексу, закону про місцеве самоврядування, прийняття закону про адміністративно-територіальний устрій з чітко прописаними повноваженнями об’єднаних територіальних громад, інакше органи місцевого самоврядування опиняться під загрозою знищення.

З об’єднанням районів очікується суттєве погіршення фінансового стану міст і громад, оскільки надходженнями від ПДФО (податок на доходи фізичних осіб, – Ред.) розпоряджатиметься район».

Олена Матросова, зі свого боку, ініціювала звернення депутатів Нетішинської міської ради до голови обласної ради Михайла Загородного, голів постійних депутатських комісій та керівників політичних фракцій і груп, у якому, зокрема, йдеться: «Ми категорично проти положень Постанови, впровадження яких призведуть до знищення результатів реформи децентралізації, розбудови ОТГ, вилучення з бюджетів міст і громад значної частини доходів». Проте із 34 депутатів Нетішинради під зверненням підписалися лише шестеро: сама авторка та Дар’я Мосійчук, Сергій Волков, Роман Кузів, Віктор Токарчук, Юрій Максимчук.

звернення матросова1

звернення матросова2

Фейсбучне опитування та популістське звернення

Ситуація така: нетішинська громада може втратити свою незалежність, у тому числі і фінансову. Аби цього не сталося, місцевим органам влади потрібно докласти надзусилля. Натомість ми бачимо лежачий камінь, під який вода не тече. Хоча ні, «покапала». Лише після того, як депутатка Матросова оприлюднила своє звернення, у мерії на противагу підготували своє, за яке і проголосували на 76-й сесії 19 червня.

«Міська рада одноголосно прийняла звернення до Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України щодо збереження статусу міста обласного значення і визначення особливого статусу міста-супутника АЕС», – йдеться на офіційній сторінці виконкому у фейсбуці.

У той час, коли сусідня Славута рік відстоює свою незалежність, стукаючи в усі двері, влаштовує віче, акцію протесту під обласною адміністрацією, вимагає в облради прийняття рішення на свою підтримку, в Нетішині диванний мер, лінуючись підняти п’яту точку, за день до прийняття Кабміном нових районів пише у фейсбуці про опитування, начебто проведене серед користувачів соцмережі: «На запит міського голови Славути та райради провели опитування в соцмережах по Нетішину щодо укрупнення районів та областей. Результати опитування:

1.Залишити Нетішин як місто обласного значення – 45,71%. 2.Створити Славутський район з центром у Нетішині – 35,24%. 3.Славутський район з центром у м.Славута – 18,1%.

4.Шепетівський район з центром в м.Шепетівка – 0,95%».

супрунюк опитування

От тільки яку вагу має цей «фейсбучний документ»?  Втім, як і формальне депутатське звернення за кілька днів до ймовірного голосування законопроєкту у Верховній Раді.

Джерело – Руслана ЧЕРНЮК, Газета “Пост громадського контролю”, №6, червень