ринок червень1МІСЬКИЙ РИНОК: МАЙСТЕР-КЛАС НА ВИЖИВАННЯ

З 17 березня через загрозу швидкого поширення Covid-19 уряд призупинив роботу всіх закладів з масовим скупченням людей.

Нині малі підприємці, а також сільські трударі, які реалізували на базарах вирощене власноруч, можуть давати майстер-класи на виживання в умовах вимушеного локдауну.

Деталі – у публікації Газета “Пост громадського контролю”.

Нетішин, як місто-супутник Хмельницької АЕС, опинився у досить жорстких карантинних умовах. Встановлені при в’їзді блокпости обмежили доставку овочів, свіжої зелені, м’яса та молочки з довколишніх сіл.

«По своє замовлення – молоко, сир, яйця, розсаду, овочі, зелень – я виїжджала велосипедом до «Хуторка», попередньо домовившись по телефону, – розповідає нетішинка Галина. – У цих людей кілька років купую, вони на великому ринку торгують. Карантин карантином, але ми хочемо їсти якісні продукти, а селянам треба продати. До «Хуторка» щоранку приїжджало кілька машин, мопедів, велосипедів – кожен до своїх замовників. Максимум за півгодини торгівля закінчується, ніхто не хоче неприємностей з поліцією».

Нетішинка Алла Дмитрук мешкає переважно  в селі неподалік міста, де у неї основне виробництво – корови, кури, кролики, город і парники. Свою продукцію вона вантажним бусом доставляла замовникам під будинок, одразу фасовану.

«Я торгую давно, тож маю свою напрацьовану клієнтську базу, – каже жінка. – З’явилися ще покупці, часом не вистачало і мусила ділити сметану, щоб ніхто не образився. Продукції для реалізації не брала, бо це велика відповідальність, а мені мої покупці довіряють. Неприємності з поліцією мала один раз. Коли на початку червня на великому ринку зупинилася, аби продати залишки капустяної розсади. Ринок на той час офіційно ще не працював, але з розсадою люди виїжджали. Попит був шалений, пропозиція незначна. З одного боку, пропадає наша нелегка праця, з іншого – нетішинські дачники не мають чим садити свої городи. Тож люди на свій страх і ризик йшли на порушення. Хтось набрав «102» і поліціянт склав протокол за ст. 160 КУпАП «Торгівля з рук в невстановлених місцях». Я була в масці та в рукавичках, на великій площі, і місце для торгівлі ніби встановлене. Зрештою, невже торгівлю розсадою не можна прирівняти до торгівлі насінням, яка дозволена урядом? На мою думку, у карантинних обмеженнях було багато недопрацювань і відвертого безглуздя, яких в наших економічних реаліях виконати неможливо фізично. Нині чекаю, чим завершиться справа про моє адмінпорушення і продовжую торгувати».

ринок червень2Пані Ганна, пенсіонерка, торгує городиною на «базарчику під акацією» – парапет неподалік «зеленого» ринку. Вона в медичні масці й з парасолькою від сонця. Поки торгові ряди для селян офіційно закриті, а фруктами та овочами торгують тільки власники МАФів, цибульку, редиску, салат, зелень щойно з грядки можна купити цілий день «під акацією». Неподалік, за рогом зачиненого кіоску, стоїть чоловік. Він привіз велосипедом молоко у пластикових пляшках – схований у великі картаті сумки обідній удій чекає своїх клієнтів. Ще одна пенсіонерка збирається йти – вона спродалася і хоче встигнути до вечора прополоти руколу.

«У мене пенсія 1 880 грн і дача 6 соток, з того й живу, – розказує пані Ганна. – Діти допомагають, але у дітей – свої діти і мені совісно просити, поки силу маю, то стараюся працювати. Щось собі вирощу, щось трошки продати. Зараз зелені мало на базарі, то купують добре. Поліцію до нас весь час викликають, ніби ми злочинці якісь. Люди добрі, та невже я з доброго дива стою тут у спеку зі своїм тиском і хворими ногами?! Пишуть, що на зиму подорожчає тепло і вода, треба купувати ліки, продукти, тому я мушу заробляти, як можу.

миронюкПриватний підприємець Людмила Миронюк торгує на «зеленому» ринку яйцями й текстилем. Коли з 6 травня уряд послабив карантинні заходи і на ринках дозволили торгівлю продуктами харчування з МАФів, а з 11 травня – торгівлю промисловими товарами з МАФів, бізнес пані Людмили опинився «поза законом» – у неї торговий намет, якого вона щодня розкладає і він не є малою архітектурною формою.

«Весь карантин у мене майже не було реалізації. З групою інвалідності не дуже набігаєшся, щоб доставити замовлення. Думала, можна буде працювати, але мені заборонили, бо не постійний кіоск. Куди я тільки не зверталася і не скаржилася! Директор ТЦ, міськвиконком, Держспоживслужба, всі відмахуються і ховаються за постановою уряду. На що мені жити? За комірку, яку я орендую в Торговому центрі, за квітень треба заплатити 167 грн, хоч я нею не користувалася. Моя торгова точка стоїть окремо, маска, дезінфікуючий засіб, соціальна дистанція – усіх вимог дотримано. Але працювати не можна, бо не прийшов дозвіл на таку форму торгівлі! То ви влада для папірців чи для людей?! Поліцію викликають, погрожують штрафами, але я вийшла торгувати на своє місце, бо у мене немає виходу, треба за щось купити хліба і сплатити комунальні послуги! Підприємці неподалік виставляють такі самі палатки, чимось торгують, то їм можна? Весь карантин частина кіосків торгувала, частина ні. Як так сталося?».

Справді, у період карантину неподалік Торгового центру кілька торгових точок працювало, решта були закриті. Наприклад, один молочний кіоск, який обслуговує покупців через віконечко, не працює, інший, на відстані 20 метрів, роботи не зупиняв. Зачинений і хлібний, а тепличний працює.

брожик фото2Ситуацію роз’яснив директор КП «Торговий центр» Михайло Брожик: «Відповідно до рішення виконкому орендарі ТЦ припинили свою роботу – промислова група 18 березня і продуктова група на вулиці – 21 березня. Продовжили працювати продуктові МАФи, які орендують землю у міської ради. Межа проходить по тротуару. Хто не знається на цих тонкощах, міг подумати, що певні підприємці привілейовані.

Пані Миронюк зверталася з проханням дозволити торгувати, ми роз’яснили свою позицію, вимоги законодавства та повноваження органів місцевого самоврядування. Заборонена не торгівля яйцями, а наразі дозволена торгівля лише з МАФів. Усі орендарі ТЦ на період карантину звільнені від орендної плати, одначе комунальні платежі та експлуатаційні витрати доведеться відшкодовувати».

Чи не можна було проявити більше гнучкості і людяності у ставленні до малого бізнесу та надавати дозволи на торгівлю індивідуально? Бо складається справді парадоксальна ситуація, коли підприємець працює лише тому, що пощастило з орендодавцем.

романюк якіснеПерший заступник міського голови Іван Романюк каже, що від початку карантину місцеві чиновники робили все для того, щоб і карантинних вимог дотриматися, і полегшити життя підприємців: «Ми зверталися до відповідних інстанцій, щоб отримати дозвіл приймати окремі рішення відповідно до ситуації. Відповідь одна: бережіть атомну станцію усіма силами і дійте відповідно до постанов! Ми її бережемо, це наше основне бюджетоутворююче підприємство. Встановили блокпости, забезпечили дезінфекцію місць загального користування, інформування населення. Одначе решта міста теж повинна функціонувати і нетішинці мають за щось жити. Якщо працює супермаркет, то чому кіоск не може торгувати через віконечко? Бо є заборона торгівлі на ринку – ось і вся відповідь.

Нашим завданням було запобігти поширенню інфекції за всяку ціну. Ми справилися. Тепер з плином часу виявляються недоліки цих заходів, вищі інстанції починають визнавати недоцільність деяких із них, а винними люди несправедливо вважають органи місцевого самоврядування».

За словами інспектора моніторингу Нетішинського відділення поліції Інни Чеховської, в Нетішині було складено 8 протоколів про порушення правил карантину, передбачених Постановою Кабміну №211. З них лише два щодо підприємців, які не призупинили своєї роботи і один протокол про торгівлю в невстановлених місцях. Жоден з них ще не розглянутий в суді.

«Нетішинці відповідально поставилися до вимог карантину, – зазначає Інна Чеховська. – Тому патрулі та поліцейські офіцери громади переважно обмежувалися попередженнями та вели роз’яснювальну роботу».

Постановою головного санітарного лікаря №34 від 6 червня було скасовано вимогу про наявність захисних екранів між продавцями і покупцями з плівки або пластику, запровадженої постановою №21.

Чому? Не пояснюється. Може тому, що ті шматки харчової плівки більше схожі на відчіпне для поліції і виглядають смішно?

На час підготовки публікації підприємці «зеленого ринку» цих екранів не зняли.
Контролюючі органи вміють тільки обмежити вчасно, а попередити про послаблення забувають взагалі?

Джерело – Людмила МИХАЛЄВСЬКА, Газета “Пост громадського контролю”, №6, червень