20160510_080716

Сьогодні зранку в Нетішині!

Проспект Незалежності, навпроти фонтану. Скоріш за все водій вночі не впорався з керуванням та зніс огорожу.  Можливо п`яний.  Водій на місці події відсутній . Автомобіль стоїть без номерів.
За інформацією головного інженера КП “Благоустрій”, який вже зранку  бачив цю “картину” на проспекті  Незалежності- “наразі вже повідомлено в поліцію, яка займеться розшуком автовласника. Звісно підприємство “Благоустрій” буде виставляти рахунок за пошкоджену огорожу винуватцю ДТП”
проспект

 

9 травн

9 травн 4

infoww2-ua_0

druga_svitova

9 травня – День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День перемоги)

Історична довідка

druga_svitovaДруга світова війна – глобальний військовий конфлікт в історії Землі та причина найбільших трагедій ХХ століття.

У війні взяли участь 80% людства, бойові дії велися 2/3 існуючих на той момент держав. Війна розпочалася 1 вересня 1939 р. із вторгнення військ нацистської Німеччини до Польщі, а завершилася 2 вересня 1945 р. із беззастережною капітуляцією Японії.

Під час війни були здійснені найбільші в історії злочини проти людства (зокрема Голокост), а також вперше і востаннє використана в бою атомна зброя. До армій ворогуючих сторін було залучено понад 110 млн солдат, загальні втрати військових та цивільного населення складають від 50 до 85 млн осіб. За результатами війни було створено ООН (Україна – один із засновників) та сформовано сучасну систему міжнародних відносин.

i (3)Шлях до початку війни був відкритий Пактом Молотова-Ріббентропа 23 серпня 1939 р. Згідно із таємним протоколом до нього, нацисти та комуністи ділили Східну Європу на зони інтересів. Внаслідок цих домовленостей Третій Райх отримав можливість безперешкодного вторгнення в Польщу, СРСР в підсумку розширився за рахунок Західної Білорусі та Західної України, Бессарабії з Буковиною, трьох країн Балтії, а також частини Фінляндії.

Український вимір ІІ світової війни не обмежувався лише боротьбою Вермахту та Радянської армії на українській території, як це традиційно подає (пост)радянська історіографія.

Насправді ж в рамках Другої світової в Україні велася не одна, а кілька воєн:

1) німецько-польська війна 1939–1945 рр. (у 1939 р. регулярна, а

Читати далі >

ТОП-7 відео до 8 та 9 травня

8 і 9 травня – час пом’янути жертви Другої світової і привітати ветеранів з Днем перемоги

ТОП-7 не ватних відео до 8 травня

Depo.ua зібрав ролики і пісні, присвячені трагічним подіям Другої світової і подвигу українців та інших народів у боротьбі з нацизмом.

Так, минулого року два соціальні ролики, присвячені 9 травня, представила креативна агенція TABASCO.

Цікаво, що в ролі дідуся знявся Володимир Талашко, який запам’ятався кіноманам завдяки ролі у картині “В бій ідуть лише старі”.

У першому зворушливому відео онук, який захищає країну в АТО, вітає свого дідуся з Днем перемоги. Автори вшановують два покоління чоловіків, яким довелося стати на боротьбу з ворогом.

У другому бабусю-ветерана рятує донька, яка працює медиком і рятує

Читати далі >

112767442_Kuspic_Vladislava9

РОЗДУМИ ПРО 9 ТРАВНЯ.

112767442_Kuspic_Vladislava9Чому на відміну від усього світу Росія, Україна та пост-радянські країни відзначають День Перемоги 9-го, а не 8 травня? Акт про беззастережну капітуляцію Німеччини було підписано 7 травня о 2:41 ночі в Реймсі у Франції.

Але це не сподобалось Сталіну і він настояв на тому, щоб було підписано акт повторно саме в Берліні. 8 травня о 22:43 за центральноєвропейським часом відбулася друга церемонія підписання, що ознаменувало закінчення Німецько-радянської війни (в Москві вже було 0:43 9 травня).

Ще до підписання акта Сталін підписав указ Президії Верховної Ради СРСР про проголошення 9 травня Днем Перемоги. Так у надважливої для людства події з׳явилось дві дати. До речі, при Сталіні свято протрималося недовго, в 1948- му його відмінили. Можливо тому, що Сталін був чи не єдиною людиною, яка знала реальну ціну цієї перемоги.

005Після перемоги у населення був духовний підйом, люди, які чотири роки жили поруч зі смертю, перестали, втомились боятися. Бувші військові полонені та остарбайтери поверталися на Батьківщину, саме вони були основними свідками величезних поразок радянської армії на початку війни, а ще вони бачили життя в Європі, могли робити висновки, а цим заважали радянській пропаганді будувати міфи про чудове життя в СРСР. Люди, які змогли вижити, стали загрозою для радянського режиму. Тому тільки 20% було дозволено повернутися додому, а всі інші були направлені в табори, на заслання або на примусові роботи.

Величезна кількість інвалідів, які залишились без родичів і

Читати далі >

7142274

БІЙ ПІД СТРИГАНАМИ. УПА на Славутчині.

7142274 Бій під Стриганами — бій між військами НКВС СРСР і силами УПА-Південь, що відбувся з 12 по 13 травня 1944 року неподалік села Стригани Славутського району Хмельницької області.

Закінчився тактичною перемогою радянських військ та уникненням оточення основних сил українських

повстанців.

 

Після бою радянські партизани стратили на місці 7 з 13139299_1078119385595830_7291079202020938418_n28 полонених упівців. Кількість загиблих з радянської сторони не встановлена.

Бій відбувся під час переходу з’єднання УПА-Південь через німецько-радянський фронт з метою підсилення місцевих повстанців Холодного Яру на Черкащині

12 травня 1944 року радянські партизани, які мали завдання патрулювати територію і блокувати спроби переходу повстанських з’єднань в запілля Червоної армії, зафіксували переправу упівців через річку Горинь. Зав’язався бій. Командир партизанського з’єднання Антон Одуха, одразу ж викликав підмогу зі Славути. Через півгодини підійшло підкріплення від НКВС — дві роти автоматників та бронепоїзд із солдатами 439-го окремого гвардійського дивізіону.

Меморіал загиблим воякам УПА неподалік села СтриганиЗ лівого берега по повстанцях, більшість з яких були новобранцями, радянці відкрили щільний вогонь. Підрозділи УПА змушені були відступити під прикриття лісу в напрямку урочища Бридурин.

Під час переслідування, за радянськими даними, загинуло близько 70 вояків УПА, захоплено 8 кулеметів.

Вранці 13 травня бій розгорівся з новою силою. Повстанцям вдалося відбити головну атаку НКВС. Попри те, що радянські партизани намагалися перекрити відступ УПА на південь, постанцям вдалося заглибитися в ліс і вийти на територію Плужненського району. Згідно зі звітом радянців, в нерівному бою, загинуло 127 повстанців, 28 потрапили в полон. Сімох з них радянські партизани закатували на місці, решту енкаведисти забрали до Славути, де їх було засуджено до розстрілу або до тривалих термінів ув’язнення в таборах ГУЛАГу. Полоненим повстанцям стріляли в живіт, поранених добивали кийком. Безпосередню участь в розправі брав Антон Одуха. Про втрати радянської сторони невідомо.

 

1989 року після публікації учасником бою під Стриганами, радянським

Читати далі >

Погруддя +

ОДУХА А.З. Радянські партизани. Лисяча гора.

  Погруддя +Анто́н Заха́рович Оду́ха (12 лютого (25 лютого) 1910, село Янушівці, нині Іванівка Славутського району Хмельницької області — 15 травня 1967, Львів) — учасник підпілля та партизанського руху в Україні під час Німецько-радянської війни. Герой Радянського Союзу (від 7 серпня 1944 року).

Народився в багатодітній родині. 1932 року закінчив Шепетівський технікум механізації та електрифікації сільського господарства.

Від жовтня 1932 року до березень 1934 року служив у військах НКВС в місті Тула. Був направлений в однорічну школу молодших командирів військ НКВС, але школи не закінчив, був заарештований. Після звільнення з-під арешту Одуха працював електриком у Харкові, а потім — на будівництві військового містечка в Славуті. Від вересня 1936 року Одуха — вчитель початкової школи у селі Бараннє, а згодом — завідувач Стриганської початкової школи. На цій посаді працював в роки окупації до переходу на нелегальне становище.

Від листопада 1942 року — командир загону імені Михайлова, перетвореного у вересні 1943 року на партизанське з’єднання, що діяло до травня 1944 року на території Хмельницької, Волинської, Рівненської та Тернопільської областей.

пам`ятник на місці стоянки партизан на Хмельниччині (Лиса гора)

13 травня 1944 в бою під селом Стригани загоном під керівництвом Одухи було вбито близько 155 новобранців УПА, більшість з яких не були озброєні.

Також за словами очевидців, загін одухівців не раз забирали у селян харчі та одяг і навіть убивали мирних жителів. Наприклад, у тих же Стриганах та Крупці вони вбили сім’ю Мельників із семи чоловік. Тільки у с. Крупець Славутського району загоном було вбито 23 мирних жителі різного віку.

Від 1945 року перебував на радянській роботі. Від 1956 року був персональним пенсіонером.

Нагороджено орденами Леніна, Червоного Прапора, Богдана Хмельницького першого ступеня, медалями.

Джерело – Вікіпедія

даша

без коментарів!

даша

Бійці АТО: Ми – Європа, 9 травня – радянський міф, а наш День Перемоги ще попереду

Depo.ua опитало бійців АТО як вони ставляться до відзначення поразки гітлерівської Німеччини

Бійці АТО: Ми - Європа, 9 травня - радянський міф, а наш День Перемоги ще попереду
 Суперечки про те, коли святкувати, як святкувати та як називати день капітуляції гітлерівської Німеччини, тривають вже давно, і кому казати останнє слово в цьому питанні як не бійцям АТО, котрі захищають Україну від нового агресора

Більшість бійців, опитаних depo.ua вважають, що святкувати 9 травня День захисника Вітчизни недоречно, та й взагалі святкувати за великим рахунком нема чого.

Наприклад нещодавно демобілізований боєць ЗСУ четвертої хвилі Максим Колесников перехід на 8 травня повністю схвалює.

“Так святкує вся Європа. Другу світову війну знаю, “Велику Вітчизняну” не знаю – це чисто радянська вигадка, а я ж не живу в Радянському Союзі, – пояснює він і додає своє ставлення до урочистостей на цей день. – У Другій Світовій загинули десятки мільйонів людей. При тому, що був знищений німецький нацизм, величезний шматок Європи залишився окупований Сталіним. Не те щоб це була така радісна дата. Мітинги, походи, покладання квітів – розумію і поділяю, концерти-свята – не розумію, не схвалюю”.

Нещодавно демобілізований командир відділення у

Читати далі >