Бажаєш допомогти нетішинським військовим?Карта ПриватБанку: 6762 4620 8746 8762 Камозін Юрій
Записи з тегами Олександр Веремійчук
Нетішинський скелелаз Олександр Веремійчук мріє стати “сніжним барсом”
4 Грудень
Олександр Веремійчук: «Мрію отримати звання “Сніжний барс”
Казбек, Ельбрус, пік Леніна, пік Коржиневської та пік Ісмаїла Самані (або пік Комунізму) — такі вершини підкорив інженер Хмельницької АЕС
Деталі – у публікації Газета “Пост громадського контролю”.
Альпінізмом та скелелазінням Олександр Веремійчук захопився 10 років тому, вже в зрілому віці. Поштовхом стали часті поїздки до Карпат. Своїм умінням та навичками він ділиться з учнями гірського клубу “Вершина”, який заснував 6 років тому.
АЛЬПІНІЗМ ПОЛЮБИВ ПІСЛЯ КАРПАТ
– Пане Олександре, чому саме альпінізм? Це доволі небезпечний та дорогий вид спорту, тим паче, ви почали займатися ним не замолоду…
– Від станції ми часто їздили в Карпати, це починалося років 10 тому. Робили сходження на Петрос та Говерлу. З того часу я полюбив гори і намагаюся часто там бувати. Я родом зі Славутчини, з села Малий Скнит, виріс на рівнині, тому багато хто дивується, що тяжію до гірських вершин (сміється, – Авт.). Молодший син розділяє моє захоплення. Наразі вже сам ходить у гори, навіть побував на Казбеку. Зараз служить у Збройних силах. Дружина звикла до моїх походів. Я намагаюся чинити так, щоб моє хобі не було у збиток сім’ї.
– У вас гарна фізична підготовка.
– Так. З дитинства любив спорт, грав у футбол. Під час служби в армії грав у другій лізі за першість СРСР. Та й зараз граю, навіть квартиру свого часу отримав як спортсмен за свої спортивні здобутки. Я ніколи не палив та не пив спиртного, весь час займався спортом. Досі граю у футбол, навіть у хокей, їжджу на змагання з командою.
– Траплялися якісь несподіванки під час сходжень на Карпатські вершини?
Нетішинські скелелази привезли з Харкова три нагороди
29 Листопад
25-го листопада в Харкові проходив Всеукраїнський турнір зі скелелазіння серед юнаків та дівчат.
У змаганні взяли участь троє спортсменів з міста-супутника ХАЕС клубу «Вершина», яких тренує працівник Хмельницька АЕС Веремійчук Олександр.
Юні скелелази з #Нетішин завоювали три нагороди. Зокрема, найкращий результат показала Вікторія Нікітіна, яка у своїй віковій категорії 2005-2006 років народження стала другою за швидкістю та посіла третє місце у боулдерингу.
У віковій категорії 2003-2004 років народження третім у боулдерингу став Ярослав Кондратюк. На крок від нагород у змаганні з боулдерингу зупинилася і нетішинка Катерина Педько, яка була четвертою.
Джерело – Хмельницька АЕС
Нетішинська скелелазка привезла перемогу
10 Жовтень
Вихованка нетішинського спортивного клубу зі скелелазіння “Вершина” Катерина Педько посіла 2-ге місце на Всеукраїнських змаганнях з боулдерингу в м. Дніпро.
Тренує юну спортсменку Веремійчук Олександр, працівник енергоремонтного підрозділу Хмельницька АЕС.
Джерело – Хмельницька АЕС
Нетішинець Олександр Веремійчук здійснив сходження на дві вершини Паміру
22 Серпень
Відразу на дві вершини-семитисячники – пік Коржиневської (7105 м.) та пік Ісмаїла Самані (7495 м.) – піднявся працівник енергоремонтного підрозділу Хмельницької АЕС Олександр Веремійчук, керівник клубу скелелазіння «Вершина», який своїм прикладом надихає на перемоги юних альпіністів міста атомників, – повідомляє Інформаційний центр ВП ХАЕС.Українська делегація цьогоріч виявилася небагаточисельною, проте завдання, яке ставили перед собою альпіністи, виконали. Всього лише двоє українців зуміли самотужки піднятися на пік Коржиневської і вже у складі групи здійснити сходження на пік Ісмаїла Самані, на яких гордо замайоріли прапори України та Енергоатома.
«Кожне сходження – це окрема історія, адже в горах є свої правила і люди різних національностей розуміють тут один одного без зайвих слів. Під час акліматизації в таборі спілкувалися з таджиками, росіянами, англійцями, норвежцями, іспанцями, допомагали естонським кінематографістам у зйомках фільму про альпіністів. Разом з усіма хвилювалися за провідника, який звалився в провалля, раділи, коли повернувся неушкодженим. Своєрідне перезавантаження свідомості відбулося після аварії гвинтокрила, під час якої загинули люди, з якими нещодавно спілкувалися. З’явилося відчуття, що гори приймають не всіх, до них потрібно ставитись з обережністю і любов’ю», – розповідає О.Веремійчук.
