веремійчук1Олександр Веремійчук: «Мрію отримати звання “Сніжний барс”

Казбек, Ельбрус, пік Леніна, пік Коржиневської та пік Ісмаїла Самані (або пік Комунізму) — такі вершини підкорив інженер Хмельницької АЕС

Деталі – у публікації Газета “Пост громадського контролю”.

Альпінізмом та скелелазінням Олександр Веремійчук захопився 10 років тому, вже в зрілому віці. Поштовхом стали часті поїздки до Карпат. Своїм умінням та навичками він ділиться з учнями гірського клубу “Вершина”, який заснував 6 років тому.

АЛЬПІНІЗМ ПОЛЮБИВ ПІСЛЯ КАРПАТ

– Пане Олександре, чому саме альпінізм? Це доволі небезпечний та дорогий вид спорту, тим паче, ви почали займатися ним не замолоду…

веремійчук6– Від станції ми часто їздили в Карпати, це починалося років 10 тому. Робили сходження на Петрос та Говерлу. З того часу я полюбив гори і намагаюся часто там бувати. Я родом зі Славутчини, з села Малий Скнит, виріс на рівнині, тому багато хто дивується, що тяжію до гірських вершин (сміється, – Авт.). Молодший син розділяє моє захоплення. Наразі вже сам ходить у гори, навіть побував на Казбеку. Зараз служить у Збройних силах. Дружина звикла до моїх походів. Я намагаюся чинити так, щоб моє хобі не було у збиток сім’ї.

– У вас гарна фізична підготовка.

– Так. З дитинства любив спорт, грав у футбол. Під час служби в армії грав у другій лізі за першість СРСР. Та й зараз граю, навіть квартиру свого часу отримав як спортсмен за свої спортивні здобутки. Я ніколи не палив та не пив спиртного, весь час займався спортом. Досі граю у футбол, навіть у хокей, їжджу на змагання з командою.

– Траплялися якісь несподіванки під час сходжень на Карпатські вершини?

Читати далі >