Архіви для 11.12.2016
Зима захоплює та надихає своєю дивовижністю та загадковістю. Хмельницька АЕС
11 Грудень
відео – Хмельницька АЕС

На Хмельницькій АЕС відзначили найактивніших нетішинських волонтерів
11 Грудень
Зокрема, серед найактивніших благодійників колективи: турбінного цеху, енергоремонтного підрозділу, цеху теплової автоматики та вимірювань, реакторного цеху, навчально – тренувального центру.
Відзначаючи найактивніших учасників, голова ГО «Нетішинська Самооборона» Юрій Камозін згадує, що у грудні 2014 року розпочато співпрацю спочатку із колективами турбінного цеху та енергоремонтного підрозділу. З часом, вже одинадцять підрозділів стали активними помічниками нетішинських захисників. Адже, як зазначає Ю. Камозін, зібрані кошти було використано саме на потреби земляків.

- Відокремленому підрозділу «Хмельницька АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом»,
- голові ППО ВП ХАЕС Михайлу Гуку,
- трудовим колективам ТЦ, РЦ, ЕРП, ЦТАВ та НТЦ ВП ХАЕС, та
- персонально волонтерам Костянтину Бичкову і Руслану Будяковському з ТЦ, Дмитру Міщенку з ЕРП, Максиму Штойку, Сергію Кириченку та Володимиру Цибульському з цеху ТАВ, Віталію Лисенку та Вадиму Омельчуку з РЦ, Віктору Ройку та Сергію Танцюрі з НТЦ, Євгену Петровському із ЗОП. Вручено подяку трудовому колективу ВП «Складське господарство» ДП НАЕК «Енергоатом» та активістці підрозділу Надії Мельничук.
Дякуємо всім, хто протягом нашої діяльності допомагав Самообороні, підтримував, брав участь в акціях. Низький уклін вам, нетішинці, за вашу щедрість, сердечність, людяність.
Юрій Камозін,
голова ГО «Нетішинська Самооборона»
Запитуйте – відповідаємо. Чому нетішинським інвалідам другої групи не виділяють памперси?
11 Грудень
«Прочитала в газеті, що влада надала грошову допомогу на памперси для інвалідів першої групи. Це добре, що виділяють гроші, але є й інваліди другої групи, які потребують памперсів, а їх чомусь обходять увагою. За що ж купувати ті памперси, коли пенсії не вистачає навіть на наймізерніші потреби?», – з такими словами звернулася до редакції мешканка нашого міста Валентина Шилєнко.
Процедуру надання підгузків людям з обмеженими можливостями пояснила директор Нетішинського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Любов Оцабрика: «Списки інвалідів, що мають потребу у памперсах, надають з лікарні. У медико-санітарній частині їх формують відповідно до індивідуальних програм реабілітації, у яких прописаний перелік потреб інвалідів».
Від редакції. Ми розуміємо, що навіть та допомога, що надається, дуже мізерна у порівнянні з потребами хворої людини. Тому звертаємося до тих містян, хто має фінансову можливість закупити підгузки потребуючим нетішинцям. Не будьте байдужими до чужої біди!
Контакти авторки звернення та громадських організацій, котрі беруть шефство над людьми з обмеженими можливостями, знаходяться у редакції.
Поліна МУРАВСЬКА

Місцеві нетішинські реалії. Негода хабарів не бере і недбальства не пробачає
11 Грудень
Місцеві комунальні служби, а надто «Благоустрій», дуже гарно відзвітували, в тому числі у місцевій пресі про свою готовність до зимового періоду- повідомляє нетішинський Пост Громадського контролю. У паперах – комар носа не підточить, а ось перший сніг показав протилежне. Виявляється, до зими були готові, а до снігу – ні.
І гудили, і дякували
Рука руку миє, «свати» затуляють очі на огріхи «кумів», «племінників» – це «нормальне» явище у нашій владі, але ж зимі ні хабаря не дасте, не залякаєте, доки її природна місія не збіжить кінця.
Так от, у «готовності» міського комунального підприємства «Благоустрій» до зими наші містяни пересвідчилися з «несподіваним», неначе він у червні випав, першим снігом. Карети швидкої допомоги не могли дістатися до хворих, сміття не вивозили, бо автомобілі не могли під’їхати до сміттєкамер, пішохідні переходи замело, а якщо і по пам’яті знав, що там має бути «зебра», виборсатися із сніжно-болотяного полону, щоб перейти вулицю, було складнувато. Словом, щоб дістатися кудись у місті, доводилось докладати чималих фізичних зусиль. Чого ж чекали комунальники? Погоди, яка «прийде з моря»?
Багато дискусій було на цю тему у соцмережах: одні лаяли «Благоустрій», інші були більш лояльними, співчували двірникам, котрим доводилося бити кілометри льоду. Безумовно, рядовим комунальникам низький уклін, а поготів жінкам, які переважно працюють двірниками. Цих людей можна порівняти із бджілками, праці та невтомності яких нема кінця і краю. Двірник чи інший рядовий працівник буде трудитися за будь-яких обставин, а ось задача керівника – організувати і так провести роботу, щоб її було видно, і зайвих запитань не виникало.
Рибу кинули у воду, а сніг не вгаває
У соцмережах, у своєму річному публічному звіті, на сесії міської ради мер наголошував, що комунальні служби спрацювали бездоганно і він їм за це вдячний. А коли на сесії 25 листопада депутат Олександр Лобода наполягав, що робота КП «Благоустрій» була незадовільною, і вимагав для керівника Івана Романюка адміністративного покарання, Олександр Супрунюк заявив, що депутат не має права давати оцінку очільнику комунальної служби, а збирати комісію, яка дала б висновок роботи, немає підстав. У результаті депутат Лобода «піймав облизня», а очільника «Благоустрою», як ту рибу, що кинули у воду, на цій же сесії за поданням міського голови призначили його

Точка зору. Чи запитали в нетішинських інвалідів, що для їх потрібно?
11 Грудень
Прочитала в місцевих газетах про проект на підтримку інвалідів «2017 – Рік людей з обмеженими фізичними можливостями в м.Нетішин пам’яті Надії Сівак», який буде реалізовуватися за майже півмільйона грошей з міського бюджету. Автори цього проекту і влада, наче ляпаса дали всім інвалідам Нетішина.
Хоча в «Нетішинському віснику» було написано як констатація факту: «реалізація проектів проходитиме за кошти бюджету міста», пізніше колеги з громадських організацій повідомили мені, що проходить конкурс, і який проект переможе, на такий і виділять гроші. Та від цього не легше, бо моторошно стає, як одні бездумно роблять проекти, а інші, не задумуючись, ставлять їх на голосування. А хоч хтось поцікавився у самих інвалідів, що для них потрібно, чим вони живуть?
Пройдуся по пунктах цього проекту. «Побудова інтегрованого майданчика для дітей-інвалідів». Тенденція у всьому світі така, щоб не ізолювати хворих дітей від здорових, навпаки, змалечку привчати здорових дітей до толерантності. А в нас в Нетішині що?
Далі. Якщо дитина лежача, хіба вона зможе бавитися на «інтегрованому» чи ще якомусь майданчику? А якщо здоров’я дозволяє, то вона без проблем буде гратись і на звичайному майданчику. Тому досить глумитися з інвалідів!
Наступне. «Побудова пандусів та створення комфортних умов для пересування». Вже 9 років у Нетішині існує громадська організація «Фенікс», яку я очолюю. Яка б влада не прийшла, до всіх доводиться оббивати пороги, просити, неначе скалу пробивати. І пандуси так побудували біля будинків, державних установ, і до підприємців постійно звертаюся, якщо це приватний заклад, слухають, ідуть назустріч, пандуси будують, бордюри підлаштовують, створюють умови для інвалідів усередині приміщень.
Іще одне. «Встановлення громадського туалету для інвалідів». Інвалід гуляє в памперсі, тому немає потреби в спеціальному туалеті на вулиці. Уявіть, якщо інвалід в одному кінці міста, а туалет в іншому. Як він має до нього домчати?
Пенсії інвалідові не вистачає ні на що. Часто доводиться вибирати – їсти купити чи знеболююче. Лікуватись немає за що, то молимося, щоб Бог дав хоч на світ дивитися.
Тому не можемо спокійно спостерігати, як бездумно витрачаються бюджетні гроші. Краще їх направити на ліки, реабілітацію інвалідів, закупити в лікарню нормальну апаратуру. Але хто в нас, інвалідів, запитує? Хто рахується з нами?
Ще у проекті згадувалося про толерантне ставлення населення до інвалідів. То хочу сказати, що люди нам чим можуть, допомагають. Ставлення до інвалідів має поміняти бездушна влада та автори таких недолугих проектів.
Олена ТОКАР, голова громадської організації інвалідів “Фенікс”

Актуально. Як лікують в обласному центрі. ПГК інформує
11 Грудень
Та чи потрібна медична реформа
Про рівень вітчизняної медицини свідчить середня тривалість життя наших співгромадян – 69 років, це найнижчий показник у Європі. Чому ж відбувається тотальний занепад медичної галузі в Україні, і чи є надії на “реанімацію” медицини – на ці думки мене наштовхнуло нещодавнє перебування в Хмельницькій обласній дитячій лікарні, де з донькою проходила стаціонарне обстеження в нефрологічному відділенні.
Лікарня справила на мене і приємні, й неприємні враження, а побачене спонукало мене, як голову депутатської комісії Нетішинської міської ради з питань медицини, до певних висновків.
Гарні умови, безкоштовні ліки, невеликі “такси”
З хорошого – мені сподобались просторі палати з великими пластиковими вікнами, гарячою водою в умивальнику, сучасними широкими ліжками. Хоча такі апартаменти не у всіх відділеннях. Наприклад, точно бачила, що в офтальмологічному та гастроентерологічному збереглися артефакти радянської епохи – вузькі ліжка із металевими сітками. В нефрологічному відділенні пацієнти “сидять” на дієті №5: нічого жирного, гострого, смаженого. Незважаючи на це, страви смачні, щодня – сік, м’ясо чи риба, фрукти, печиво, кефір або йогурт. Щоправда, нам з 3-річною донькою довелося ділити одну порцію на двох (і хоча за законом, діти до 6-ти років обов’язково мають лежати з кимось із батьків, харчування для дорослих не передбачено).
Хабарництво є. Так, наприклад, заведено дати 200 гривень для лікаря, який “веде” дитину, проте ніхто прямо нічого не вимагає. Більшість аналізів безкоштовні, і, що мене здивувало – УЗД, рентген різних органів та інші обстеження також безплатні. До речі, лікар запитує, чи є у дитини інші захворювання чи скарги, і направляє на консультацію до спеціалістів – лора, окуліста, логопеда тощо. Але там, вже на якого лікаря потрапиш – хтось уважно огляне дитину і призначить лікування, хтось одним оком гляне “для галочки” – ви ж не з його відділення. В кабінетах, де нам довелось побувати, тратились незначно: 5 гривень – “на плівку”, 3 гривні – “за рукавички” тощо.
Приємним сюрпризом став момент, коли медсестра покликала мене на пост, щоб дати

Про звіт міського голови, або Чого не напишуть у “Віснику мера»
11 Грудень
24 листопада в Палаці культури за рік роботи звітували міський голова Олександр Супрунюк, секретар міської ради Олена Хоменко, депутати обласної ради від Нетішина Іван Гладуняк та Наталія Коваль, та депутат Верховної Ради Юрій Дерев’янко.
Зустріч відбулася у форматі – спочатку звіти, потім письмові та усні запитання від громади.
Повне відео можна переглянути за посиланням
Виступ міського голови Олександра Супрунюка не вирізнявся конкретикою. Мер говорив більше про плани, ніж про те, що було зроблено – зробити реконструкцію проспекту Курчатова, зробити капітальний ремонт покрівлі у лікарні, побудувати житло для бюджетників тощо. Розмитість свого звіту пояснив тим, що буде конкретно відповідати на запитання нетішинців.
Секретар міськради Олена Хоменко у своєму виступі відзначила роботу депутатських комісій, особливо земельної, яка може працювати по 4 години, плюс виїжджає на спірні ділянки, і крім того, дуже добре орієнтується в земельному законодавстві. Наголосила, що у депутатському корпусі немає одностайності, але вона вважає, що це дуже добре, і лише в обговоренні можна знайти істину.
Депутати Хмельницької обласної ради від Нетішина Іван Гладуняк (БПП) та Наталія Коваль (“Самопоміч”) – голова та член бюджетної комісії облради, прозвітували про конкретні суми, які вони “вибили” для Нетішина, наголосивши, що вперше з області Нетішин отримав таку кількість коштів. А саме: капітальні видатки у сумі 1,7 млн.грн – на ремонт фасаду ЗОШ №1 та 6,2 млн.грн на ремонт фасаду Палацу культури. Також при розподілі державної субвенції відстояли для Нетішина 2,2 млн.грн на ПТУ, і 2,5 млн. грн. – на медсанчастину, 780 тис.грн. – кошти зони спостереження та 250 тис.грн – на протирадіаційні укриття.
Про приїзд народного депутата від “Волі” Юрія Дерев’янка нетішинці дізналися уже на місці. Тому заздалегідь не підготувалися, і запитання до нього були більш загальні – про відсутність депутатів на деяких виборчих округах, про законодавчі ініціативи тощо. А ось уже після зустрічі, зайшовши на сторінку “Волі” у Фейсбук, ми дізналися, що, виявляється, “Воля” робить собі чималий піар на акціях щодо незаконної вирубки лісів. Можна було б попросити нардепа дати оцінку ситуації в Нетішині, яка склалася навколо 3-х гектарів, і запитати, яким чином вони думають боротися
“Сухофрукти, печиво, халва, кава – це краще, ніж зіпсовані мандарини і кисле олів’є”: Українцям порадили, що передати бійцям АТО “під ялинку”
11 Грудень
Не варто передавати бійцям АТО салати чи інші продукти, які швидко псуються. Це може завдати шкоди здоров’ю військових.

Волонтер Роман Донік порадив, які продукти краще передати бійця АТО до новорічних свят. Список необхідного він опублікував на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook, передають Патріоти України.
Як наголосив волонтер, не варто передавати бійцям АТО салати чи інші продукти, які швидко псуються. Це може завдати шкоди здоров’ю військових. “Дуже велике прохання – все, що ви надсилаєте або передаєте на пункти збору, має бути тривалого терміну зберігання. Або, як мінімум, продуктами, що не псуються швидко. Ми не завжди можемо день у день зібрати, забрати і відвезти. У нас як і раніше в пріоритеті речі, які необхідні для ефективної життєдіяльності на фронті. Я не хочу нікого образити, але більшої кількості зіпсованої їжі і кислого олів’є, як торік, я не бачив ніколи”, – обурився Донік.
Серед продуктів для бійців, які воюють на передовій, можуть бути солодощі, кава, фрукти та інше. “Усі хочуть поділитися святом і зробити свято хлопцям. Повірте – шоколадка, жменя цукерок, горіхи + фініки + родзинки, смачне печиво, халва, кава – це краще, ніж зіпсовані мандарини і кисле олів’є та шуба. Чесно”, – написав він.


8 грудня у Києві відбулась Всеукраїнська акція протесту профспілок, в якій взяли участь представники ХАЕС
11 Грудень
Людського життя для людей
8 грудня у Києві відбулась Всеукраїнська акція протесту профспілок, в якій взяли участь представники трудових колективів усіх галузей вітчизняної економіки- повідомляє Атомпрофспілка
Профспілки вимагали від Уряду додержуватися конституційного права працівників та інших категорій громадян на соціальний захист в умовах зростання цін на енергоносії та тарифів на житлово-комунальні послуги, урахувати в проекті Держбюджету видатки на реалізацію державних соціальних гарантій та недопущення зниження рівня життя населення. Головне гасло акції: «ПРОФСПІЛКИ ВИМАГАЮТЬ ГІДНОГО ЖИТТЯ ДЛЯ ЛЮДЕЙ!»
В акції протесту взяли участь близько 10 тисяч представників членських організацій Федерації профспілок України, Спільного представницького органу об’єднань профспілок, Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Союз Чорнобиль України», Національної академії наук України та ветеранів.
Акція розпочалась о 9.00 ходою від Майдану Незалежності до Кабінету Міністрів України. Там відбувся нетривалий мітинг з вимогами до Уряду зокрема щодо повернення десяткам тисяч працівників, зайнятих на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, безпідставно скасоване право на достроковий вихід на пенсію (за Списками № 1 і № 2).
Після цього учасники акції рушили на пікетування до Верховної Ради України.
В руках учасників акції – гасла: «ВИМАГАЄМО ДЛЯ ПРАЦІВНИКІВ МІНІМАЛЬНОЇ ЗАРПЛАТИ 3200!»; «Європейським цінам – європейську зарплату!»; «Не хочу субсидію, хочу гідну зарплату!»; «Зростає квартплата – має зростати і зарплата!»; «Ні руйнуванню системи стипендіального забезпечення!»; «STOP політиці дешевої рабсили!»; «Працююча людина не повинна бути бідною»; «Мінімальну зарплату на рівень реального прожиткового мінімуму»; «Підвищення мінімальної зарплати – шлях до підвищення пенсій та соціальних виплат!».